12192000415_ba27f87543_h

“Справи Майдану”: що з ними, чому голодує адвокатка та через що розгорівся скандал

Текст: Світлана Моренець

Шоста річниця початку Євромайдану. “Справи Майдану” передають із Генеральної прокуратури до Державного бюро розслідувань. Слідство зупиняється. Адвокатка та експертка у розслідуваннях злочинів революції Євгенія Закревська оголошує голодування. Верховна Рада голосує за звільнення голови ДБР Романа Труби і двох його заступників після скандалу про хабар.

Що взагалі відбувається, яке майбутнє у розслідувань, коли вдасться покарати всіх причетних до масових вбивств 2014 року Lustrum пояснює.

Що це за “справа чи справи Майдану” кого і в чому підозрюють?

Однієї “Справи Майдану” не існує. Масштаб того, що треба розслідувати, величезний. За версією Генеральної прокуратури України,
під час Революції гідності загинули 104 активісти та 17 правоохоронців. Також постраждали 2442 людини, серед них – 1721 цивільних та 721 правоохоронців.

“Справи Майдану” це десятки відкритих проваджень (деякі тільки на етапі розслідування, інші вже передано до суду), які налічують 9500 свідків. Загалом правоохоронними органами України повідомлено про підозру 445 особам, серед них: 48 високопосадовців, 228 правоохоронців, у тому числі 27 слідчих, 20 прокурорів та 23 суддів. Скеровано до суду 195 обвинувальних актів стосовно 298 осіб

У вчиненні злочинів судами визнано винними 59 осіб.

Найвідоміші “Справи Майдану”:

1. Розгін Беркутом студентського Майдану 30 листопада 2013 року.
У справі 86 потерпілих, а підозрюваних 15 осіб, усі вони в розшуку. Серед них колишній президент Віктор Янукович і міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко. У статусі обвинувачених в перевищенні службових повноважень, перешкоджанні проведенню мітингів під час масових акцій протесту 30 листопада 2013 року: Олександр Попов екс-голова Київської державної адміністрації, колишні заступники командира Київського полку міліції особливого призначення “Беркут” Андрій Дидюк і Микола Тягнирядно,  командири рот Юрій Шевченко й Євген Антонов. Ця справа на розгляді в суді. Янукович та Захарченко свідчать у суді з Росії, де вони живуть.

2. Диктаторські закони, прийняті 16 січня 2014 року.
Тоді Рада прийняла ряд законів, які обмежували доступ до інтернету, забороняли рух автомобілів у колоні більше 5 авто, встановлювати сцену без дозволу поліції, брати участь у мирних зібраннях у шоломах і масці (або інших засобів маскування), та ще низку обмежень.
Обвинуваченими у справі є колишні нардепи Олександр Єфремов, Сергій Гордієнко, Олександр Стоян, зараз справа на розгляді у Печерському районному суді. За версією слідства, ці екс-депутати фальсифікували голосування, яке у Верховній Раді провели в ручному режимі.

3. Справа тітушок “Оплоту”, які били людей на станції метро Петрівка 12 січня 2014 року.
Учасників Майдану вирізняли за жовто-блакитними
стрічками й били. Бойовики сепаратистської організації “Оплот” Азіз Тагіров і Раміль Ісламов засуджені до чотирьох років позбавлення волі. Ще чотирьох “оплотівців” розшукують. Справу проти Євгена Жиліна організатора нападу й лідера сепаратистського руху “Оплот” закрито у зв’язку з його смертю. Жиліна вбили 19 вересня 2016 року в підмосковному ресторані Вєтєрок.

4. Вбивства Сергія Нігояна, Михайла Жизневського та Романа Сеника.
Їх вважають першими героями Небесної Сотні. Активний учасник Євромайдану Сергій Нігоян загинув 22 січня 2014 року від вогнепального поранення. Того ж дня вбили білоруса Михайла Жизневського пострілом мисливською кулею в серце. Роман Сеник був поранений 22 січня 2014 року, але помер через кілька днів, 25 січня, в лікарні. Підозрюваних у цій справі немає.

5. Викрадення Ігоря Луценка та викрадення і вбивство Юрія Вербицького 22 січня 2014 року.
Олександру Волкову
(головному підозрюваному, якого пов’язують із тітушками) продовжили утримання під вартою до 16 грудня 2019 року. Справа перебуває на розгляді Бориспільського суду з початку серпня 2018 року. Станом на сьогодні допитані всі свідки й обвинувачення, й захисту. Зараз переглядаються письмові докази: із 23 томів матеріалів суд розглянув вже 14 томів.

6. Розгін ходи до Верховної Ради 18 лютого 2014 року.
У цей день були вбиті 10 учасників протесту, потерпілими визнано близько 500 людей, 103 отримали важкі й середні тілесні ушкодження. Харківського беркутівця Андрія Єфіміна засуджено до 5 років позбавлення волі умовно з випробувальним терміном на 3 роки за те, що вдарив кийком сотника Івано-Франківської сотні Сергія Дідича. Передано в суд справи щодо двох командирів харківського та львівського батальйонів “Беркуту” Ростислава Пацеляка та Владислава Лукаша за перевищення службових повноважень. Чотирьом бійцям харківського “Беркуту” винесено підозру.

У суді розглядається справа щодо командира другої роти харківського “Беркуту” Віктора Шаповалова. Його звинувачують у перевищенні влади та службових повноважень 18 лютого 2014 року під час протистоянь у центрі міста, що призвели до тяжких наслідків. У цій справі 108 потерпілих.

Шаповалов перебував під вартою з 2015 року. Київський апеляційний суд 27 листопада 2019 року пом’якшив запобіжний захід Шаповалову на нічний домашній арешт (з 22 до 6 ранку), без носіння браслету. За даними суду, обвинувачений провів під вартою максимально дозволений термін, передбачений для злочинів, у яких його звинувачують. Суд не повідомляв ані потерпілих, ані їхніх представників про подану захистом Шаповалова апеляційну скаргу та дату її розгляду.

7. Так звана “антитерористична операція”, через яку й згорів Будинок профспілок у ніч з 18 на 19 лютого 2014 року.
Тоді були вбиті 18 мітингувальників, у справі загалом 200 потерпілих. Олександр Щеголєв – начальник Служби безпеки України в Києві та Київській області на момент подій – обвинувачується в організації та здійсненні силового штурму протестувальників на Майдані шляхом проведення антитерористичної операції, в тому числі її силової фази у Будинку профспілок. Щеголєва взяли під варту 20 серпня 2015 року. У жовтні 2019 року суд змінив запобіжний захід Щеголєву на особисте зобов’язання, скасував для нього цілодобовий домашній арешт із носінням браслету і вже 20 листопада зобов’язав повернути Щеголєву внутрішній паспорт (паспорт громадянина України).

8. Розстріл 49 людей на вулиці Інститутській 20 лютого 2014 року.
49 вбитих, 157 поранених, у тому числі 80 з вогнепальної зброї. У справі тисяча томів. У суді справи обвинувачуваних: заступника командира київського “Беркуту” Олега Янішевського, співробітників київського беркуту Павла Аброськіна, Сергія Зінченка, Сергія Тамтури та Олександра Маринченка. Станом на сьогодні всі, окрім Тамтури, знаходяться під вартою. Захисник Тамтури виборов йому домашній арешт. Адвокат запевнив суд, що Тамтура хоче вийти на свободу, аби працювати та забезпечувати свою сім’ю.

9. Справа щодо потерпілих правоохоронців. Ця справа розслідується окремо.
Під час подій на Майдані були вбиті 13 працівників (тоді ще) міліції та внутрішніх військ, ще 900 отримали поранення, з них майже 200
вогнепальні. Підозрюваних у цій справі немає. 


І що з цими й іншими справами зараз? Їх кудись передали? До Державного бюро розслідувань?

Так, 20 листопада розслідування всіх незавершених “Справ Майдану” від Генеральної прокуратури перейшло до Державного бюро розслідувань – нового антикорупційного органу. 

Втім “великий перехід справ” стосується не лише розслідування злочинів революції.

При вступі до Ради Європи ще в 1995 році Україна обіцяла позбавитися радянської традиції, коли прокуратура й розслідувала справи, й контролювала розслідування. Ще в 2017 році органи прокуратури припинили реєструвати та розслідувати нові кримінальні провадження, але мали ще два роки на те, щоб завершити вже існуючі. Цей термін фактично сплив.

Тому 20 листопада 2019 року всі провадження, які прокуратура не змогла завершити, перейшли до інших правоохоронних органів. У тому числі, до Державного бюро розслідувань. Серед них розслідування злочинів, пов’язаних із масовими протестами в 2013-2014 роках, а саме “Справи Майдану”.

Державне бюро розслідувань (далі ДБР) розслідує кримінальні провадження, в яких фігурують правоохоронці, судді й найвищі службовці. Отож, після шести років розслідувань Генеральною прокуратурою України всі “Справи Майдану” тепер лягають на плечі ДБР. У той же час директор ДБР Роман Труба у колонці для Української правди заявив, що справи на певний час зупинять, щоб нові слідчі могли ознайомитися з 5 тисячами томів слідчих матеріалів.

Це тому активісти забили на сполох?

Так, саме тому. Адже така кількість документів це 5 років розслідування, які потрібно відмотати назад та дослідити з самого початку. Більше того, речові докази, серед яких гільзи, прострелений одяг, зброя та багато іншого можуть загубитися під час транспортування. І навіть за умови, що “переїзд” відбудеться вдало, слідчим ДБР потрібні будуть роки, щоб розібратися в усіх матеріалах. Тим часом розслідування стоятиме на місці.

То який є вихід із ситуації?

Генеральна прокуратура займалася “Справами Майдану” більше 5 років, натомість у ДБР катастрофічно не вистачає слідчих, що можуть продовжити вести справи. Логічним виходом із ситуації мали стати поправки до законопроекту щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань. У них йдеться про  те, що слідчі прокуратури, які розслідували “Справи Майдану”, мають перейти до ДБР. Таким чином, розслідування не потраплять внікуди, а опиняться у слідчих, які й займалися ними останні роки. Але у Верховній Раді не встигли проголосувати за ці поправки 15 листопада 2019 року й заявили, що повернуться до цього питання 3 грудня.

Чи вплине зупинка розслідування на “Справи Майдану”, які вже в судах?

Насамперед, постраждають процеси, що залишилися на етапі досудового розслідування. А їх чимало. Наприклад, якщо говорити про події 20 лютого, то зараз у суді лише справа по п’ятьох беркутівцях. Але ж є й ті, хто в розшуку починаючи від Януковича та Захарченка. Про це розповідає адвокатка родин героїв Небесної Сотні Євгенія Закревська в інтерв’ю для Цензор.нет.

Так само зупинка розслідувань частково вплине й на передані до суду справи. Формально слідчі там вже завершили свою роботу, але нерідко виникає необхідність перевірити додаткові дані, провести додаткові слідчі експерименти. Цього робити вони тепер не зможуть, судові процеси затягнуться на невизначений термін.

То що відбувається зараз?

Уже 20 листопада Департамент Спецрозслідувань передав “Справи Майдану” в ДБР. Розслідування зупинилося.

 Адвокатська Дорадча Група, яка представляє інтереси родин Героїв Небесної сотні, висунула вимогу до президента Володимира Зеленського скликати позачергову сесію Верховної Ради, щоб депутати проголосували за поправку до законопроекту щодо передачі справ Майдану. А саме: перевести слідчих, які займалися “Справами Майдану”, в управління спецрозслідувань ДБР. 

Адвокатка Євгенія Закревська оголосила голодування, щоб привернути увагу до проблеми, її підтримали інші активісти з усієї України. Позачергову сесію так і не скликали, розслідування опинилося в замороженому стані. Закревська наполягала на пункті поправки до закону, де за спрощеною процедурою в ДБР по “Справах Майдану” можуть призначатися тільки ті слідчі, які не менше 4 місяців входили до слідчих груп у кримінальних провадженнях, що стосуються Революції Гідності.

“Цей критерій не можна обійти заднім числом чи якось сфальсифікувати. (…) Прив’язка до групи слідчих чи прокурорів унеможливлює ручне безконтрольне протягування своїх людей на посади”, писала Закревська.

Як минуло голосування Верховної Ради й що буде далі?

Чергове засідання Верховної Ради відбулося 3 грудня 2019 року через два тижні після того, як прокуратура втратила можливість вести слідство. Верховна Рада проголосувала за законопроект “Про внесення змін до Закону України “Про Державне бюро розслідувань” щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань”, який запускає перезавантаження відомства. Також парламент схвалив поправку про переведення слідчих з управління спецрозслідувань Генпрокуратури, які вели “Справи Майдану”, до ДБР, а саме — дозволити їм окремий порядок проходження конкурсу або перевести їх без конкурсу. 

Окрім того, будуть звільнені голова ДБР Роман Труба і два його заступники – Ольга Варченко й Олександр Буряк. Роман Труба останнім часом нерідко ставав фігурантом гучних скандалів. Один із останніх – скандал із прослуховуванням кабінету Труби. Зміст опублікованих записів поставив під сумнів незалежність ДБР:  наприклад, у розмові з людиною з іменем Андрій Йосипович (так само звуть голову Офіса Президента Андрія Богдана) обговорюється виклик Петра Порошенка на допит. А вже 3 грудня президент Володимир Зеленський заявив, що “права рука” Романа Труби підозрюється в отриманні $150 тисяч хабара.

Нового директора ДБР визначить конкурсна комісія. Упродовж п’яти днів Президент повинен призначити тимчасового виконувача обов’язків директора ДБР. Також Верховна Рада і Кабмін за 30 днів повинні визначитися зі своїми представниками в конкурсній комісії, яка проведе відбір на посаду директора ДБР.

Адвокатська Дорадча Група на чолі з Євгенією Закревською назвали основні кроки, які треба зробити для успішного відновлення розслідувань “Справ Майдану”:

  • Президент має підписати законопроект;
  • у ДБР потрібно утворити “Управління у справах Майдану” штатом 100 осіб (кількість, на яку збільшується чисельність ДБР);
  • перевести слідчих і прокурорів Управління спеціальних розслідувань Генпрокуратури до 1.01.2020 в це управління;
  • оголосити конкурс на вакантні посади, визначити як одну з переваг для кандидатів досвід у розслідуванні чи процесуальному керівництві у “Справах Майдану”.

 

Джерела: новини Адвокатської Дорадчої Групи щодо ходу розслідування справ Майдану, Реєстр проваджень про злочини, пов’язані з перешкоджанням проведенню мирних акцій протесту 2013-2014 рр., відповідь Генеральної прокуратури України на запит “Радіо Свобода”,  стаття “Слідство.Інфо” про майбутнє справ Майдану, матеріал “Радіо Свобода” про те, як не зупинити розслідування справ Майдану, Спецпроект “Справи Майдану” від Громадського, інтерв’ю Євгенії Закревської для “Цензор.нет”. 

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *