Roberto Nickson via Unsplash

“Нащо вони влаштовують паради?” та ще 10 питань про ЛГБТ

Текст: Альона Жук

Побиття учасників Маршу Рівності у Києві. Скасована через погрози презентація дитячої книжки “Майя та її мами” у Львові. Побиття трансгендерної жінки у нічному клубі. Гомофобний номер у новорічному “Вечірньому кварталі”, показаний каналом 1+1 у прайм-тайм. Усі ці події мають спільну причину – дуже багато українців ворожо або нетолерантно налаштовані до ЛГБТ-спільноти. Часто причиною такої ворожості є стереотипи та відсутність розуміння, хто такі ЛГБТ.

Ми вирішили відповісти на часті питання, пов’язані з ЛГБТ. Цю “шпаргалку” можна використовувати у розмові зі своїм гомо- або трансфобним другом.

Зміст

1. Хто такі ЛГБТ?

2. Гомосексуалізм – це хвороба?

3. Якщо зараз ніхто не забороняє геям та лесбійкам мати гомосексуальні стосунки, то чому вони влаштовують паради?

4. Що таке пропаганда гомосексуалізму?

5. Хіба ЛГБТ в Україні зазнають утисків?

6. Чи виростають діти одностатевих батьків гомосексуалами?

7. Як гомосексуальність може бути природженою?

8. Чи узаконять найближчим часом одностатеві шлюби?

9. Коли мова йде про ЛГБТ, часто говорять не про стать, а про гендер. Хіба це не одне й те саме?

10. Трансгендери – це трансвестити?

11. Трансгендерність – це хвороба?

Хто такі ЛГБТ?

ЛГБТ – це абревіатура, яку використовують для позначення спільноти лесбійок, геїв, бісексуальних людей і трансгендерів.

Геї та лесбійки – це гомосексуальні чоловіки й жінки, які відчувають статевий потяг та/або кохають людей своєї статі.

Бісексуали – люди, що мають романтичний або сексуальний потяг як до жінок, так і до чоловіків.

Трансгендер – це людина, чия гендерна ідентичність або самовираження відрізняються від тих, які приписані їм від народження. Наприклад, жінка за біологічною статтю, яка ідентифікує себе як чоловік.

Попри те, що абревіатуру ЛГБТ вживають найчастіше, можна також зустріти абревіатури ЛГБТІ або ЛГБТІК, де літери “І” та “К” позначають поняття “інтерсекс” та “квір” відповідно.

Інтерсекс – це людина, яка народилась з фізіологічними ознаками, що відрізняються від загальновживаного набору характеристик людини жіночої або чоловічої статі. Йдеться про геніталії, статеві залози і набір хромосом.

Квір – термін, який включає в себе всі види гендерних ідентичностей, які не вписуються у традиційну стереотипну гетеронормативну модель, що передбачає бінарний поділ людей на дві статі, які ще й мають бути гетеросексуальними.

Важливо також пам’ятати, що гендер – це соціальна стать людини, яка може збігатися або не збігатися з біологічною статтю.

Гомосексуалізм – це хвороба?

Ні. Слово гомосексуалізм взагалі застаріле і нетолерантне, тому ЛГБТ-активісти закликають використовувати форму гомосексуальність.Гомосексуалізмом називали гомосексуальність, коли вона вважалась психічним розладом і/або каралась законом, тому слово має негативну конотацію. Окрім цього, деякі науковці вважають, що морфологічна форма “гомосексуальність” краще відповідає нормам української мови, як-то схожі слова “сексуальність”, “гетеросексуальність” тощо.

У 1974 році Американська психіатрична асоціація викреслила гомосексуальність з переліку психічних хвороб. Проте ще протягом 13 років у переліку залишався “розлад сексуальної орієнтації” – для характеристики тих людей, яких тривожила їхня сексуальна орієнтація. У 1987 асоціація виключила і його.

Всесвітня організація охорони здоров’я позбавила гомосексуальність статусу психічного розладу у 1990 році.

Наприкінці 1991 року Україна скасувала кримінальну відповідальність за “мужолозтво”, добровільний статевий гомосексуальний акт. Відповідна стаття існувала в українському кримінальному кодексі з 1934 року, коли Україна була радянською республікою. Щоправда, стаття стосувалась лише чоловіків – їм загрожувало тюремне ув’язнення до 5 років. На гомосексуальних жінок, яких засудити за цією статтею не могли, чекало примусове психіатричне лікування.

Якщо зараз ніхто не забороняє геям та лесбійкам мати гомосексуальні стосунки, то чому вони влаштовують паради?

Парадом у нас часто називають Прайд Марші, або Марші Рівності. В Україні поняття “гей-парад” має негативну конотацію, і часто люди очікують шоу напівоголених розмальованих людей. Але ні. Насправді це мирна хода з метою привернути увагу суспільства до проблем, з якими стикаються представники ЛГБТ спільноти. Більше того, організатори українського прайду зазначають, що йдеться взагалі про привернення уваги до будь-якої дискримінації, не лише проти ЛГБТ – учасники маршу виступають за те, аби в Україні справді всі були рівними і мали рівні права, незалежно від статі, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, кольору шкіри, віку тощо.

Саме по собі питання дивне ще й тому, що право на мирні зібрання гарантує Конституція України, а також Європейська конвенція про захист прав людини.

Але повернемось до “ніхто їм не забороняє”. Про яку дискримінацію проти ЛГБТ йдеться, спитаєте ви? Часто можна почути “я не гомофоб, я не проти геїв, але нехай займаються цим за зачиненими дверима”. От власне це вже і є проявом дискримінації, та, чого приховувати, ще й невігластва. Сексуальна орієнтація або гендерна ідентичність – це не тільки про секс, і не в першу чергу про нього. Це про самоідентифікацію, про стосунки, про побут, про роботу, спілкування, навіть про юридичні аспекти життя.

Наприклад, оскільки українське законодавство не дозволяє одностатевих шлюбів, гей-пари стикаються з купою проблем. Якщо один з партнерів-геїв (або партнерок-лесбійок) потрапить до лікарні, або навіть реанімації, то інший не зможе ухвалювати за нього життєво важливі (в прямому сенсі слова) рішення, або навіть матиме проблеми з відвідуванням партнера у шпиталі, адже де-юре вони один одному – ніхто. Те саме зі спадком – якщо один з партнерів помирає, інший не має прав на їхнє спільне майно. Якщо така пара захоче мати дітей і знайде донора сперми або сурогатну матір, то дитина зможе бути офіційно закріплена тільки за одним опікуном.

Тому так, фактично мати гомосексуальні стосунки ніхто не забороняє, але про умови, доступні гетеросексуальним парам, гомосексуальні пари в Україні можуть тільки мріяти.

Що таке пропаганда гомосексуалізму?

Це міф. Противники ЛГБТ дуже люблять цей вираз. Вони заявляють, що будь-яка видимість ЛГБТ та толерантність до представників цієї спільноти спонукає інших людей (особливо дітей) не лише “вважати це нормальним”, а ще й долучатись до рядів ЛГБТ. Проте гомосексуальність – це не вибір, це вроджена ідентичність, яка або є, або ні. Скільки б прайдів не побачила гетеросексуальна людина, вона не побіжить шукати собі коханця своєї статі. Чесно.

Дійсно, чим толерантніше суспільство, тим видимішою стає ЛГБТ-спільнота, але це не тому, що геїв чи лесбійок стає більше, а всього лише тому, що їм комфортніше розкривати свою ідентичність, не боючись насмішок, дискримінації та насильства. За статистикою, близько 5% населення у будь-якому суспільстві належать до ЛГБТ.

Хіба ЛГБТ в Україні зазнають утисків?

Так. Попри те, що суспільство поступово стає толерантнішим, напади на представників ЛГБТ продовжуються – правозахисницька організація “Наш світ” у першому півріччі 2017 року задокументувала 117 випадків інцидентів і злочинів на ґрунті гомофобії та трансфобії, дискримінації та інших порушень прав ЛГБТ. Даних по другому півріччю ще немає, проте активісти кажуть, що ситуація не особливо змінилась.

Правоохоронні органи, які нарешті стали на захист прайдів, у той же час не просунулись у розслідуванні злочинів на ґрунті ненависті, ксенофобії та трансфобії, а подекуди й самі порушують права ЛГБТ – таких випадків у перші сім місяців 2017 року було щонайменше 17.      

ЗМІ, включно з найбільшими медійними гравцями, продовжують використовувати мову ненависті проти ЛГБТ. Канал 1+1 у прайм-тайм транслював новорічний випуск “Вечірнього кварталу” студії “Квартал 95”, один з номерів якого висміював представників ЛГБТ, боротьбу за їхні права, транслював мову ненависті стосовно ЛГБТ, показував насилля та зневагу щодо ЛГБТ як нормальні побутові явища тощо.

Після хвилі обурення у соціальних мережах і студія “Квартал 95”, і канал 1+1 формально вибачились, заявивши, що не мали наміру образити будь-кого, проте сам факт того, що такий номер написали та показали, відображає масштаб проблеми з нетолерантністю та дискримінацією ЛГБТ у суспільстві.

Чи виростають діти одностатевих батьків гомосексуалами?

Можуть. З такою самою ймовірністю, як і у гетеросексуальних батьків або батьків-одинаків. Але це не пов’язані між собою поняття. Більше того, дослідження, проведені західними вченими, показали, що діти, виховані у гомосексуальних родинах, відчувають себе так само благополучно, як і діти з різностатевих родин, і що сексуальна орієнтація їхніх батьків не впливає на їхній емоційний стан.

Одним з таких досліджень є робота американських вчених Стівена Рассела, Шарлотти Паттерсон і Дженніфер Уейнрайт. Використавши дані, зібрані у рамках загальнонаціонального опитування підлітків, науковці порівняли 44 гомосексуальні та 44 лесбійські родини зі схожими віковими, етнічними та соціальними характеристиками. Вони дійшли висновку, що такі показники, як самооцінка, шкільна успішність чи схильність до депресії у дітей одностатевих пар були такими ж, як у дітей з гетеросексуальних сімей. Переважна більшість дітей лесбійських пар не проявляли інтересу до однолітків своєї статі.

Пам’ятаємо також, що майже всі геї та лесбійки України виросли не у одностатевих, а у гетеронормативних, так званих “традиційних” родинах.

Як гомосексуальність може бути природженою?

Численні дослідження довели, що гендерна ідентичність та сексуальна орієнтація не є вибором.

У листі до Індонезійської психіатричної асоціації, оприлюдненому у березні 2016 року,  президент Американської психіатричної асоціації перелічує декілька досліджень, зокрема фінське та бельгійське, результати яких виявили, що на формування сексуальної орієнтації впливають генетичний фактор, гормональний фактор (вплив гормонів, якого зазнає ембріон в утробі матері), а також соціальний фактор.

Тим не менше він наголошує, що соціальні фактори ще достеменно не визначені, проте відзначає, що не йдеться про “неналежне виховання” або “контакти з гомосексуальними людьми”. 

Чи узаконять найближчим часом одностатеві шлюби?

Чинний сімейний кодекс України визначає шлюб як “сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану”.

Українські політики, включно з президентом Петром Порошенком та екс-спікером, а зараз прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом, неодноразово заявляли, що про легалізацію одностатевих шлюбів в Україні не йдеться, і найближчим часом не йтиметься.

Насправді, попри побоювання гомофобів, українські ЛГБТ-активісти і самі не вимагають узаконення шлюбів.

Натомість, представники ЛГБТ-спільноти та групи, що займаються адвокацією їхніх прав, говорять не про шлюб, а про введення в Україні цивільного партнерства, тобто юридичного визнання стосунків між двома людьми однієї або різної статі, які не хочуть або не мають можливості за законом зареєструвати шлюб.

Такий соціальний інститут вирішить ті проблеми одностатевих пар, про які ми згадували раніше: цивільні партнери матимуть право на спільну власність, спадок, аліменти та пільги, право не свідчити проти свого партнера в суді, право відвідувати свого партнера в медзакладах, доглядати та розпоряджатися тілом в разі смерті партнера, право на спільне батьківство та виховання дітей.

Ухвалення цивільного партнерства включено до плану дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року, і відповідний закон мав бути розроблений і поданий на розгляд до Кабміну у другому кварталі 2017 року. Проте уряд не поспішає розробляти закон, на який чекають понад 100 тисяч гомосексуальних пар.

Коли мова йде про ЛГБТ, часто говорять не про стать, а про гендер. Хіба це не одне й те саме?

Стать і гендер – це різні речі. Стать – це суто біологічне поняття, яке включає в себе набір хромосом, з яким народилась людина, статеві залози, геніталії. Гендер – це поняття соціально-культурне, яке включає риси, моделі поведінки та суспільні ролі, притаманні жінкам та чоловікам у різних суспільствах та у різні часи.

Багато хто вважає, що стать і гендер мають відповідати гендерно-бінарній системі – це коли стать і гендер завжди чітко формують два варіанти: або чоловік, або жінка. Проте, дуже часто це неможливо, адже людина може народитись зі змішаним набором фізіологічних ознак (інтерсекс), або може не відчувати себе комфортно у гендері, приписаному їй біологічно (трансгендер).

Трансгендери – це трансвестити?

Ні. Трансвестити – це застаріла назва кросдресерів, тобто чоловіків, які просто люблять одягати жіночий одяг і виглядати фемінно. Зазвичай вони не хочуть змінювати статеві ознаки, адже мають чоловічу гендерну ідентичність.

Трансгендери – це люди, у яких гендерна ідентичність не відповідає біологічній статі, і тому вони прагнуть змінити ознаки статі відповідно до своєї гендерної ідентичності. Кроки щодо такої зміни називають переходом. В процесі переходу трансгендерна людина може змінити соціальну гендерну роль (почати вдягатись відповідно до своєї гендерної ідентичності, просити звертатись до себе відповідно), почати гормональну терапію, вдатись до хірургічних операцій (зокрема вагінопластика, пластика грудей, видалення яєчок, видалення молочних залоз, матки, фалопластика), а також змінити документи.

Трансгендерів, які проходять усі стадії переходу, називають транссексуалами, проте не всі трансгендери прагнуть повного переходу і багато хто задовольняється лише кількома етапами.

Трансгендерність – це хвороба?

Правильніше сказати, що це стан, який скоріше потребує корекції, ніж лікування.

Згідно з чинною версією Міжнародної класифікації хвороб, розробленої Всесвітньою асоціацією охорони здоров’я, транссексуалізм потребує гормональної терапії, хірургічної корекції та соціальної адаптації згідно з бажаною статтю.

Проте, вже доступна оновлена версія Міжнародної класифікації хвороб, ухвалення якої заплановане на 2018 рік. Згідно з цим документом, діагноз буде відноситись не до психічних розладів, а до станів, пов’язаних з сексуальним здоров’ям, і називатиметься “гендерна невідповідність”.


Це – двадцять четвертий текст із серії публікацій “Все можна зрозуміти”. Наприкінці 2016 року ми провели фандрейзинг, щоб створити серію із 30 текстів, що пояснюють складні речі простими словами. Дякуємо вам за підтримку. Ми вітаємо відгуки та побажання щодо тем. Інші тексти – тут.

Головне фото: Roberto Nickson via Unsplash

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *