architecture-backlit-birds-3102485

Київські тумани — туман, смог чи отруйний дим?

Текст: Світлана Моренець

Уже понад тиждень киян лякають густі тумани. У соцмережах панікують, і людей важко засуджувати. Адже бувають дні, коли туман не розсіюється навіть за добу і має їдкий запах. Ми вирішили розібратися в ситуації й з’ясувати, що ж насправді перетворює столицю на сценічний павільйон для фільмів жахів. 

Ну туман же, хіба ні?

Не обов’язково. Ефект туману в повітрі може створювати як сам туман, так і смог. Туман — явище абсолютно природне, це скупчення дрібних краплинок води і кристаликів льоду над землею. І, звісно, ніякої шкоди туман не несе.

Інша справа смог. Смог — явище неприродне. Це також скупчення часток речовин над землею. Але цього разу краплинки води і кристалики льоду містять багато забруднювальних речовин. Смог для нашого здоров’я є небезпечним, особливо у великій кількості. 

Тож лякав нас усіх саме смог, а не туман.

Із чого все почалося? 

Смог з’явився у другій половині жовтня. Кияни забили на сполох. Люди скаржилися на дивний запах повітря, а потім і на погане самопочуття: закладений ніс, біль у горлі, слабкість. Димка над містом не розсіювалась днями, й це теж нікому не додавало оптимізму. 

Водночас активісти, які моніторять якість повітря, почали фіксувати шкідливий рівень забруднення. За допомогою відкритих даних з реєстру про навколишнє середовище сайт SaveEcoBot зафіксував особливо небезпечний рівень забрудненості повітря дрібнодисперсним пилом в деяких районах Києва. Місцями показники перевищували 160 одиниць за норми від 50 до нуля. 

А згодом і сайт погодинного прогнозу погоди в усьому світі Windy зафіксував над Україною найвищу концентрацію чадного газу на планеті. Майже таку, як в промислових районах Китаю. 

Що це за пил?

Дрібнодисперсний пил — це дуже дрібний пил. Настільки дрібний, що може зависати в повітрі так само, як мікро-краплинки води чи найменші кристалики льоду, а потім ставати частиною туману чи смогу. І цей пил може складатися з чого завгодно.

І з чого ж складається наш пил?

Наш складається з автомобільних і промислових викидів, але також із викидів, які є результатом спаленого листя. Здавалося б — хто ж палить листя у столиці? А палять опале листя самі кияни, які живуть у приватних будинках та на окраїнах міста.

І наслідки від спалювання листя гірші від наслідків роботи промислових підприємств. Коли горить листя, виділяється шалена кількість забруднювальних речовин, які поєднуються з туманом. У результаті й виходить смог. Викиди від заводів і автівок також нікуди не діваються. А все це разом забезпечує понад 80% викидів у столиці.

Про це говорять зокрема й в управлінні екології Київської Міської Держадміністрації. Проблема зі спалюванням листя виникає щороку, але в цьому сезоні її посилила інша — температурна інверсія. 

Що таке “температурна інверсія”, і чому вона з нами сталася? 

Інверсія температури — це стан атмосфери, коли температура повітря підвищується з висотою, замість звичайного зниження. У столиці вдень повітря прогрівається, а вночі стає холодним, і за умови 100-відсоткової вологості з’являється туман. Але, коли вітру немає, шкідливі речовини зависають у повітрі й змішуються з туманом. 

Шкідливих речовин, як ми вже з’ясували, додає спалювання киянами листя. А коли до цього ще й з’являється погода з малоймовірними опадами та слабким вітром, навіть від одного невеликого багаття дим буде поширюватися на величезну територію району як горизонтально, так і вертикально. 

Щось можна з цим зробити? Що кажуть в Укргідрометцентрі, КМДА? 

І Міністерство енергетики, й Укргідрометцентр, і Державна служба України з надзвичайних ситуацій запевняють, що небезпечне забруднення обмежується невеликими територіями й вже минає, і по всій території України небезпечної концентрації шкідливих речовин не зафіксували. Як пояснюють фахівці, підвищення деяких показників могло відбутися через погодні умови, тому вживати термінові заходи нема потреби.  

А що кажуть еко-активісти? 

Активісти продовжують збирати дані. Майже два тижні SaveEcoBot публікує інформацію про великий вміст шкідливих речовин у повітрі українських міст. Ця та інші системи громадського моніторингу, які збирають дані з побутових датчиків, а також зі станцій органів місцевого самоврядування (Київська ОДА, Донецька ОДА, Дніпропетровська облрада), фіксують підвищені рівні забруднення тим самим дрібнодисперсним пилом. 

За даними SaveEcoBot, найбільш забруднене повітря на Позняках, Нивках Лук’янівці, Мінському масиві. Тут упродовж тривалого часу показники забруднення коливалися від 100 до 160 одиниць при нормі 50. Саме в цих районах міста — найбільше приватних садиб.

То непокоїтись чи ні? Кому вірити?

Офіційного розгорнутого моніторингу якості повітря немає, так само як і відкритих даних щодо забруднювачів. До цього варто додати застаріле обладнання та нерегулярну частоту вимірів. Іншими словами — вірити не можна нікому.

Наприклад, Центральна геофізична обсерваторія взагалі не вимірює мікрочастинки, що найшкідливіші для здоров’я людини. Про це розповідає співзасновниця SaveEcoBot Ірина Черниш для Української правди. Україна зобов’язалася провести переоснащення моніторингових станцій обладнанням, що фіксує дрібнодисперсний пил, у частині асоціації з ЄС, але станом на сьогодні цього не сталося.

Натомість понад 30 станцій у Києві, які належать різним ініціативам і громадським рухам, збирають дані про якість та стан атмосферного повітря. Серед них є датчики від німецького фонду Luftdaten, від ініціатив Kyiv Smart City, Есо-City, датчики AirVisual, Save Dnipro. Дані з усіх цих систем акумулюються на карті SaveEcoBot. Їхня головна перевага — публічність й оперативність, можливість дізнатися, що відбувається тут і зараз. 

Втім голова правління Громадського контролю Артем Романюков розповідає, що якісно вимірювати датчики SaveEcoBot можуть лише один параметр — вміст дрібнодисперсного пилу в повітрі. Але цей пил і є одним із найшкідливіших для здоров’я. Засновники цього проекту хотіли, щоб люди побачили реальний стан речей — те, що насправді відбувається з повітрям. Тільки зараз ми осягнули проблему забруднення повітря дрібнодисперсним пилом. Тепер завдання її вирішити. 

А де шукати інформацію про рівень забруднення повітря? 

Насправді, ботів та сервісів для перевірки забруднення повітря немало. Ось декілька з них:

  1. SaveEcoBot — карта, на якій можна переглянути рівень забруднення на території України. Також можна встановити телеграм-бота. 
  2. EcoCity — проект розробників з Івано-Франківська — громадський моніторинг якості повітря в Україні.
  3. OpenSenseMap — німецька відкрита платформа, на якій можна подивитися, як змінювався рівень забруднення повітря впродовж доби або місяця. 
  4. Breezometer — ізраїльський проект із власним способом розрахунку індексу якості повітря, який враховує різний підхід до оцінки в різних країнах. 

Чи потрібно носити маску?

Марлеві маски не допоможуть. Дрібнодисперсний пил – це мікрочастинки, а газ – це наночастинки (тобто ну дуууже маленькі частинки), тому користі від марлевих пов’язок не буде ніякої.

Як варіант, можна придбати маску з гепафільтрами (дуже щільними фільтрами), які затримують невеличкі частинки, в тому числі дрібнодисперсний пил, і зменшують навантаження на організм. 

То що взагалі робити? Як захистити своє здоров’я?

По-перше, не панікувати. Синоптики обіцяють похолодання, дощі та вітер — забруднене повітря розсіється, люди перестануть спалювати листя (бо листя закінчується), тому “отруйні тумани” минуть.

Надійних способів захистити себе від впливу забрудненого повітря немає, але можна робити наступне: 

  1. Моніторити забруднення повітря (це легко та швидко робити за допомогою телеграм-ботів). 
  2. Коли рівень забруднення не дуже високий, провітрювати приміщення.
  3. Мінімізувати кількість активностей та занять спортом на вулиці, коли повітря забруднене. 
  4. Сказати “так” вологому прибиранню вдома. 
  5. Пити 2-3 літри води на день та встановити зволожувачі повітря.
  6. Якщо рівень забруднення повітря зависокий — краще лишитися вдома або поїхати на кілька днів за місто. 

Які будуть наслідки? Ми всі помремо?

Рано чи пізно — помремо, звісно. Викиди з автомобілів, частки шин, вугілля, спалення рослин — дрібнодисперсний пил формується внаслідок згоряння буквально всього. Коли рівень забруднення повітря зростає, це призводить до погіршення стану нашого здоров’я загалом і загострення хронічних захворювань зокрема. На жаль, в Україні немає досліджень, які розповідали б про наслідки. 

Не покращується і стан довкілля.

Проте, ми не обов’язково маємо змиритися з ситуацією. Ми, наприклад, можемо перестати палити листя і почати нагадувати родичам і друзям так само цього не робити. Але найголовніше: ми повинні наполягати, щоб виробники дотримувались екологічних стандартів та щоб Міністерство охорони здоров’я зробило контроль якості повітря пріоритетним моніторингом. До речі, такий план вже існує, й фінансувати його мають із бюджетної програми. А міські чиновники, в свою чергу, обіцяють запустити повноцінну систему вимірювання якості повітря в Києві до 2021 року.

Джерела: офіційний портал КМДА (повідомлення про температурну інверсію), SaveEcoBot – дані про забруднення, Українська правда (коментар співзасновниці SaveEcoBot), Liga.net (новина про плани Міністерства охорони здоров’я), SaveEcoBot у Фейсбук (коментар голови правління Громадського контролю), Windy – сайт погодинного прогнозу погоди в усьому світі.

Фото: Roman Tymochko via Pexels

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *