adult-blur-businessman-288477

Формула Штайнмаєра: всі відповіді

 

Текст: Світлана Морeнець

Формула, яка змусить українську владу здати Україну ворогу чи нарешті припинить війну, яка спонукає громадянське суспільство до протестів та дає новий поштовх інформаційним війнам. Ми розібрались, що ж таке ця “формула Штайнмаєра”. Якщо ви іще ні – цей текст для вас.

Що таке «формула Штайнмаєра»?

Це ідея, запропонована в 2016 році на той час міністром закордонних справ Німеччини Франком-Вальтером Штайнмаєром. Головна мета – спростити процес виконання Мінських угод. 

Формула встановлює порядок виконання ключових елементів Мінських домовленостей: спочатку проведення виборів на окупованих територіях за українським законодавством під наглядом ОБСЄ, і одразу після цього запровадження так званого “особливого статусу” для окупованих територій, тобто надання їм самоврядування в межах України.

Звідки взялася ця формула? Коли все почалося? 

Міністри закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр та Франції Жан-Марк Еро навідалися до Києва у вересні 2016 року.

На той час проведення місцевих виборів на окупованих територіях було передостаннім, 12-тим пунктом плану Мінських угод.  Першочерговими завданнями були: “негайне і всеосяжне припинення вогню”, відведення військ від лінії розмежування, виведення іноземних військових формувань, встановлення контролю ОБСЄ над кордоном.

Проте Мінські угоди все ніяк не рухалися з мертвої точки. Тому Штайнмаєр запропонував змінити послідовність виконання пунктів і почати з виборів. Важливо: цю ідею він не закріпив на папері, а лише озвучив.

Нащо вона потрібна? Чому просто Мінських угод недостатньо?

За словами Штайнмаєра, кроки, які мали зробити обидві сторони за Мінськими угодами, були занадто великими. Саме тому формула це спроба перетворити великі кроки, які учасники конфлікту не хотіли робити, на низку менших кроків. 

Із 2015 року Київ стояв на тому, що мінський комплекс заходів із врегулювання на Донбасі це поетапний план. Тоді Європа підтримувала позицію України і президента Порошенка. 

Йшлося про те, що проведення місцевих виборів на неконтрольованих територіях, а також закріплення особливого статусу Донбасу можливі лише після виконання безпекових пунктів мінських домовленостей. А саме: виведення військ з окупованих територій, встановлення контролю ОБСЄ над українсько-російським кордоном, звільнення всіх заручників. Тобто, спершу безпека, а потім політика. 

Проте Росія та лідери бойовиків переконували, що всі пункти мають виконуватися одночасно, а не в порядку від першого до останнього.

Через незгоду обох сторін Мінські домовленості не виконувалися. Тому Штайнмаєр запропонував інший механізм. Спочатку місцеві вибори відповідно до Конституції України під наглядом ОБСЄ. У випадку, коли ОБСЄ визнає вибори вільними, Україна має надати особливий режим місцевого самоврядування тим територіям. І після цього Київ повинен отримати повний контроль над східним кордоном. 

Що на цю пропозицію відповіла тодішня влада? 

Уже через місяць після зустрічі міністрів у Києві, коли “формула Штайнмаєра” була запропонована вперше, в жовтні 2016-го в Берліні відбувся саміт “нормандської четвірки” за участі президентів України, Росії, Франції та канцлера Німеччини.

За підсумками саміту Петро Порошенко заявив, що позиція України лишається незмінною. Тобто, спершу виконання безпекових умов, звільнення заручників, і тільки тоді можна переходити до політичної частини. Але водночас він сказав, що учасники саміту “затвердили пропозиції” Німеччини та Франції. При цьому жодних паперів, у яких би йшлося про формулу, ніхто не підписував. 

Що сталося в Мінську 1 жовтня 2019 року? 

Ще 5 вересня 2014 року в столиці Білорусі Тристороння контактна група, до якої входять  представники України, Росії та ОБСЄ підписали Мінський протокол угоду про тимчасове перемир’я у війні на сході України. 

Тепер, через п’ять років, група узгодила розвиток “формули Штайнмаєра”. Кожна сторона ТКГ підтвердила свою згоду окремим листом на ім’я спецпредставника ОБСЄ Мартіна Сайдіка. Підпис від Києва поставив другий президент України Леонід Кучма. 

При цьому документу, під яким стоять підписи всіх учасників ТКГ, не існує. Кожна сторона підписала свою, окрему копію документу. За інформацією Європейської правди, ще 18 вересня в Мінську Київ категорично відмовився від варіанту, за якого підписи представника України і сепаратистських лідерів стояли б поруч.

Так що саме написано в документі?

Текст з підписом Леоніда Кучми оприлюднила на своїй сторінці в Фейсбук речниця представника України у Тристоронній контактній групі Дарка Оліфер. 

Якщо коротко, то там описано, як має виконуватися один і лише один із пунктів Мінських домовленостей: запровадження так званого “особливого статусу” ОРДЛО, тобто закону “Про особливості місцевого самоврядування”.

У “формулі” йдеться, що цей закон набуватиме чинності у два етапи. Він має запрацювати тимчасово в день проведення місцевих виборів на території ОРДЛО. І лише у разі, якщо ОБСЄ визнає ці вибори чесними та вільними, закон набуває чинності вже на постійній основі.

Як довго триватиме “тимчасовість”, формула не передбачає. Зазвичай ОБСЄ резервує вісім тижнів від дня виборів на підготовку фінального звіту з висновком про те, чи були вибори чесними (і наразі, ймовірно, йдеться саме про цей документ). 

Що сказав Зеленський?

Ввечері після підписання Тристоронньою контактною групою “формули Штайнмаєра” Президент України Володимир Зеленський оголосив терміновий брифінг. На ньому Зеленський почав із повідомлення, що на переговорах домовилися про розведення сил у Петрівському та Золотому. А потім заявив про узгодження тексту “формули”, пояснивши її значення.

Президент наголосив, що тимчасовий закон про особливий статус Донбасу почне діяти на постійній основі лише за умови, коли там відбудуться місцеві вибори, проведені згідно Конституції й законодавства України, а також після публікації звіту ОБСЄ, що вибори відбулися за міжнародними стандартами демократичних виборів.

Також Зеленський нагадав, що існуючий закон про особливий статус Донбасу діє до кінця 2019 року. Потім його замінить інший закон, який розроблятиме Верховна Рада. За його словами, “формула Штайнмаєра” повинна бути імплементована в новий закон про особливий статус Донбасу, якого ще немає.

Що зобов’язалася зробити Україна? А що – Росія та її бойовики на Донбасі? 

Конкретного списку зобов’язань України та Росії станом на сьогодні не опубліковано. При цьому Зеленський під час свого брифінгу в Києві на словах гарантував прихильність України таким вимогам:

  • новий закон про особливий статус Донбасу парламент розроблятиме “в тісній співпраці та в публічному обговоренні з суспільством”;
  • у цьому новому законі “не буде перейдено жодну червону лінію” (Зеленський не озвучив їх чітко);
  • російські війська мають бути виведені до проведення виборів на Донбасі – за словами Зеленського, терміни будуть обговорюватися в “нормандському форматі”. 
  • виборів “під дулами кулеметів” в окремих районах Донецької і Луганської областей бути не може, вони мають пройти за українським законодавством.

Чому заговорили про #зраду та протестують на Майдані?

В інформаційному просторі брифінг Зеленського спровокував справжню бурю через побоювання щодо втілення в життя “московського” сценарію проведення виборів на Донбасі. А саме: змусити Україну виконати всю політичну частину Мінських домовленостей без створення безпекових умов та відповідно легалізувати контрольовані Росією утворення в Донецьку та Луганську.

А вже за тиждень кілька тисяч протестувальників вийшли на акцію на Майдан у Києві, протестуючи проти погодження Україною “формули Штайнмаєра”. Люди виступали проти будь-яких дій влади, спрямованих, на їхню думку, на капітуляцію і здачу національних інтересів України, до яких вони зараховують реалізацію “формули Штайнмайера”, надання “особливого статусу” для Донбасу, відведення українських військ від лінії розмежування.

Серед протестувальників були й екс-президент Петро Порошенко з дружиною Мариною Порошенко.

У чому конфлікт Зеленського й Порошенка? 

Представники команди Зеленського звинувачують Порошенка в тому, що він сам почав узгодження “формули” в 2016 році, а ще двома роками раніше узгодив Мінські домовленості. Тому чинна влада, мовляв, має опиратися на те, що залишив після себе уряд Порошенка, і каже, що протестувати проти формули, яку він сам узгодив, цинічно.

У той же час Порошенко заявляє, що він не припиняв наполягати на безпекових передумовах, у той час як “формула” німецького міністра, на яку погодилася Україна, пояснює процедуру лише проведення виборів і набуття чинності закону про особливий статус. 

Він запевняє, що “жодні вибори не можуть бути визнані легітимними й такими, що відповідають вільному волевиявленню українських громадян”, якщо “відкинути компонент безпеки”, тобто забезпечення повного виведення російських окупаційних військ з української території й роззброєння незаконних збройних формувань.

Що думають про формулу Росія та ЄС?

Прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що у Кремлі ставляться позитивно до схвалення Україною “формули Штайнмаєра”. Крім того, Пєсков вважає це “важливим кроком”, який допоможе піти далі “шляхом реалізації Мінських домовленостей”, назвавши їх “єдиним можливим способом” для мирного врегулювання конфлікту на Донбасі.

У Німеччині зазначили, що прогрес на шляху до встановлення миру на Донбасі є – завдяки погодженню “формули Штайнмаєра”, й що підтримка Україною “формули” фактично відкриває двері до саміту в нормандському форматі та інших етапів імплементації Мінських домовленостей. 

На думку генерального секретаря ОБСЄ Томаса Гремінгера, погодження України на “формулу” – важливий крок вперед. У свою чергу, Майя Косьянчич, прес-секретарка високої представниці Євросоюзу з питань зовнішньої політики безпеки Федеріки Могеріні, солідарна з позицією Німеччини й також вважає, що підписання “формули” може дати поштовх до встановлення миру на Донбасі.

Що говорять про формулу українські політики?

“Батьківщина” на чолі з Юлією Тимошенко заявила, що підписання “формули Штайнмаєра” є прямою загрозою національній безпеці й територіальній цілісності України. 

У “Європейській Солідарності” на чолі з Петром Порошенком вважають, що ніякої “формули Штайнмаєра” як складової Мінських угод не існує, тож її підписання означає послаблення або навіть зняття санкцій проти Росії. 

А “Голос” на чолі зі Святославом Вакарчуком вимагає від Зеленського чіткої відповіді як відстоюватимуться інтереси України на зустрічі нормандської четвірки. Головне питання, яке ставить Вакарчук: “Що буде з українським кордоном на Донбасі?”. 

Підтримали рішення щодо “формули Штайнмаєра” лише в “Опозиційному блоці – за життя” й сказали, що це – крок до миру. 

Фракція “Слуга народу” спільної заяви не оприлюднила.

Ця угода – погана для України? В нас були кращі варіанти? 

Під час першого засідання ТКГ в Мінську, 18 вересня 2019 року, формулу не схвалили, тому що Україні запропонували підписати спільний документ із сепаратистами. Київ на подібну їх легітимізацію не пішов. Що ж зараз зрушило справу з мертвої точки? Як пояснює сам Зеленський, бажання Києва провести зустріч “нормандської четвірки”.

“Формула Штайнмайєра була однією з декількох умов, озвучених Росією для того, щоб відбулася зустріч у нормандському форматі”, — пояснює Олена Гетьманчук, директор центру Нова Європа для Новое Время.

Екс-міністр закордонних справ України Павло Клімкін вважає, що загалом питань стало більше, ніж було. Зараз перед Україною стоять непрості виклики: забезпечити безпеку в регіоні, відновити контроль над кордоном і організувати місцеві вибори, які пройдуть не просто за законами Києва, а й з участю українських партій, ЗМІ, а також Центрвиборчкому.

Але найбільший виклик на даний момент для України — це посадити Росію за стіл переговорів, адже Президент України Володимир Зеленський і лідери Франції й Німеччини готові були провести саміт “нормандської четвірки” ще 17 вересня, але Росія через “технічні причини” не змогла взяти участь у цій зустрічі.

Що буде далі? 

Наступний етап – зустріч лідерів держав “нормандської четвірки” (України-Німеччини-Франції-Росії) у Франції. Президент Володимир Зеленський під час розмови з канцлером Німеччини Анґелою Меркель запропонував їй можливі дати саміту. Після цього Німеччина та Франція мають погодити одну з них із російською стороною.

На прес-марафоні 10 жовтня Зеленський сказав, що також дуже хоче зустрітися з російським президентом один на один, тому що, на його думку, це допоможе якнайшвидше завершити війну, але зараз така зустріч неможлива.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *