climate-change-2254711_1920

Глобальне потепління: відповіді на питання, які вас хвилюють

Текст: Світлана Моренець

Про глобальне потепління говорять зірки на врученні Оскару, активісти під час протестів, політики в передвиборчих програмах, про це зняли десятки фільмів і телепередач, але чи всі розуміють, що ж таке глобальне потепління насправді? Lustrum зібрав відповіді на найважливіші питання про глобальне потепління. 

Що таке глобальне потепління?

Це поступове підвищення температури поверхні Землі та океану. Вчені тісно пов’язують глобальне потепління з парниковим ефектом. 

А парниковий ефект це коли енергія сонячних променів, відбиваючись від поверхні, не може повернутися в космос. Цю енергію затримують молекули різних газів, що і призводить до підвищення температури поверхні Землі. Без парникового ефекту температура на нашій планеті була б приблизно на 33° нижчою, ніж є насправді. Що теж звучить не дуже комфортно. Тож сам по собі парниковий ефект  не зло. Завдяки атмосфері й парниковому ефекту Земля придатна для життя, тут є достатньо тепла для рослинності, тварин і людей. Але, що більше вуглекислого газу потрапляє в атмосферу, то більше тепла повертається назад, і тим спекотнішою стає погода. Цей ефект і називається глобальним потеплінням. 

Коли про це заговорили вперше?

Учені знають про парниковий ефект з 1824 року, коли науковець Жозеф Фур’є підрахував, що Земля була б набагато холоднішою, якби не було атмосфери.

А термін “глобальне потепління” вперше використав у науковій роботі Уоллі Брокер “Невже ми на межі явного глобального потепління?” в 1975 році. 

Популярним цей термін став після 1988 року, коли кліматолог NASA Джеймс Гансен використав його у своїй заяві в Конгресі. За його словами, глобальне потепління досягло такого рівня, що ми можемо з упевненістю визначити зв’язок між парниковим ефектом та потеплінням. Після цього про глобальне потепління почали говорити в пресі вислів став загальновживаним. 

Ну й чому воно почалося?

Люди порушили баланс парникових газів у атмосфері. Завдяки парниковому ефекту Земля поглинає сонячне світло й випромінює його назад в атмосферу у вигляді тепла. У самій атмосфері молекули парникових газів (водяна пара, вуглекислий газ, метан та інші) уловлюють частинки тепла, а решта йде в космос. У такому вигляді парниковий ефект є не результатом діяльності людини, це цілком природне явище. Він позитивно впливає на всі екосистеми і стабілізує температуру атмосферного повітря.

Збільшуючи викиди парникових газів в атмосферу, люди порушили природний баланс. Адже, чим більше парникових газів є в атмосфері, тим більше тепла затримується в молекулах, й тим тепліше стає на Землі. Цей баланс порушують заводи, фабрики, транспорт, які викидають надмірну кількість вуглекислого газу, також спалювання нафти, вугілля, вирубування лісів, основне завдання яких поглинати цей самий вуглекислий газ. 

Як глобальне потепління впливає на планету?

Оскільки атмосфера нагрілася надмірно, то й океани нагрілися ще більше. Льодовики тануть, рівень води поступово підвищується. Відповідно, чим менше льоду й більша площа темної відкритої води, тим менше відбивається сонячне проміння й більше нагрівається океан. Маємо таке собі замкнуте коло чим тепліше, тим менше льоду, чим менше льоду тим тепліше. 

Глобальне потепління, як наслідок неприродньо інтенсивного парникового ефекту, порушує баланс у функціонуванні екосистем. Це може призвести до зникнення багатьох із них, а значить, і до зникнення видів та скорочення біологічного різноманіття на нашій планеті. Від танення льодовиків зараз страждають полярні ведмеді, пінгвіни, птахи та інші тварини, адже середовище їхнього існування поступово скорочується. Тобто, ведмежата не падають із крижин, які тонуть прямо під ними. Зникнення видів — процес поступовий. 

Через засуху зменшуються природні ресурси, що може призвести до голоду, поширення хвороб, характерних для жаркого клімату, дефіциту прісної води, зміни кліматичних поясів. 

Це тому цього року зима без снігу? 

Так. В Україні змінюється температура, рівень вологості, швидкості вітру. Ріст температури помітний упродовж усього року, а найбільше взимку та влітку. Із кінця 90-років в Україні не було жодного холодного року. Остання справді холодна зима була в 1987 році  тоді температура досягла -34,5 градусів на початку січня. 

Підвищення температури призвело до зміни тривалості сезонів: літо й зима стали теплішими й коротшими, а весна й осінь  довшими. Тепер осінь настає 16 серпня, а справжнє літо — з 16 червня. Змінився й режим опадів: взимку при високих температурах все частіше випадає дощ, а не сніг. Тому постійного снігу немає не лише на півдні країни, а й у північних областях. 

А пожежі в Австралії це теж через глобальне потепління?

І так, і ні. З одного боку, щорічні пожежі для Австралії це норма. Місцева природа місцями навіть залежна від них. Наприклад, евкаліпт, листям якого харчуються коали, не лише пристосувався до вогню, але й не може виконувати без нього деякі функції. Вогонь є важливою частиною життєвого циклу евкаліпту: завдяки вогню відбувається викид насіння, а термічна обробка ґрунту зменшує кількість комах, що харчуються рослинами, на короткий, але важливий час росту. 

Утім, цьогорічні кліматичні умови все ж відрізняються від тих, які спричиняли пожежі на австралійському континенті раніше. За даними Австралійського метеорологічного бюро, з 2017 року опадів в Австралії було рекордно мало. Пожежі охоплюють значно більшу площу, ніж у попередні роки, та виникають на тих частинах континенту, де їх раніше не було. 

А отже, глобальне потепління все ж мало свій вплив на ситуацію в Австралії. Західна частина Індійського океану зараз набагато тепліша, ніж східна. Відповідно, у східній холоднішій частині випаровується менше води, тому й дощів стає менше, в тому числі й в Австралії, де дуже спекотна погода. От це поєднання зменшення кількості опадів та підвищення температури на материку і спричинило руйнівні пожежі в Австралії. 

То що, буде тільки спека, а вода висохне? Навіть океани?

Ні, океани не висохнуть. Вони нагріватимуться, льодовики будуть танути, рівень води збільшиться. Деякі острови й прибережні зони підуть під воду. Глобальне потепління спричинить зміну кліматичних поясів: там, де сьогодні спекотно, буде холодно, а там, де були морози, настане спека. 

Чому деякі люди думають, що глобальне потепління вигадка?

Їхній головний аргумент те, що зміни клімату відбувалися завжди. Так, існують природні цикли: приблизно за кожні 60 років температура може змінюватися плюс-мінус на 0,5 градуса. Якраз зараз ми живемо в одному з таких циклів, максимальне потепління якого прийшлося на 80-ті роки минулого століття, після чого мало б відбутися похолодання. Але цього так і не сталося потепління продовжилося далі.

Також скептики запевняють, що вулкани викидають в атмосферу не менше вуглекислого газу, ніж люди. Але, як показало десятирічне дослідження вчених із Вашингтонського центру вивчення вуглецевих покладів (Deep Carbon Observatory), вулкани виділяють в атмосферу приблизно 0,3-0,4 гігатонн вуглецю на рік. Людство ж виділяє в 40-100 разів більше вуглекислого газу.

Раніше клімат змінювався не сильно й дуже повільно, впродовж століть. Зараз набагато радикальніші кліматичні зміни відбуваються за кілька десятків років. Такої швидкості змін клімату людство не пам’ятає. До того ж, якщо вірити вченим, за останні 800 тисяч років концентрація парникових газів в атмосфері ніколи не була настільки високою, як зараз.

Глобальне потепління можна зупинити?

Ніхто точно не знає, але його нібито можна сповільнити. Щоб парниковий ефект не став причиною глобальної катастрофи, необхідно контролювати викиди вуглекислого газу в атмосферу. Найкраще рішення використовувати альтернативні джерела енергії (це також допоможе використовувати менше вугілля та сирої нафти), переробляти сміття й зменшити кількість відходів, садити нові ліси, заборонити їхнє вирубування. 

Що робить світ, щоб сповільнити глобальне потепління?

Світ робить багато чого, принаймні, номінально. От тільки поки це не дуже допомагає. Із 1988 року існує Міжурядова група з питань змін клімату. Раз на два-три роки вона публікує доповіді, узагальнюючи всі кліматичні дослідження. А вже в 1992 році більшість країн світу ратифікували Рамкову Конвенцію ООН щодо зміни Клімату. Її мета стабілізувати концентрацію парникових газів у атмосфері. Але з того часу викиди парникових газів тільки зросли. 

В усіх наступних договорах йшлося про те, щоб уповільнити глобальне потепління. Успіхом вважатимуть, якщо температура поверхні Землі підвищиться не більше ніж на 2 градуси, а ще краще не більше ніж на 1,5 станом на 2050 рік. А вже в 2015 році прийняли Паризьку угоду, згідно з якою кожна з 195 країн взяли на себе зобов’язання щодо скорочення викидів СО2

Але треба розуміти, що на момент, коли цю угоду прийняли, океани були холодніші від суходолу, і прогноз можна було вважати реалістичним. Тепер же ситуація змінилася океани стали теплішими. За даними Національного екологічного центру України, вже зараз в Україні в залежності від регіону ми маємо підвищення температури від 1 до 1,5 градусів. Якщо до 2030 року ми зменшимо наші викиди вполовину, а до 2050 року вийдемо на нуль, тоді підвищення температури відбудеться на 2,5 градуси. І далі, можливо, температурні зміни вже будуть коливатися в рамках природних циклів це плюс-мінус 0,5 градусів.

Як я можу слідкувати за новинами про глобальне потепління і що я можу зробити, щоб допомогти?

Слідкувати за змінами температури поверхні Землі, а також за останніми новинами можна на сайті NASA, присвяченому глобальному потеплінню. Також про цю тему багато розповідають у National Geograpgic. Підтримати коштами можна міжнародну благодійну організацію NRDC, волонтери якої по всьому світу виступають за закони та політику, що захистять наше довкілля в майбутньому. Проголосувати за петиції з вимогами до урядів щодо глобального потепління можна ось тут. 

Ви можете садити дерева, користуватися велосипедом чи електромобілем, сортувати сміття й віддавати його на переробку  це маленький вклад у покращення екології, але все ж. Ще краще залучити до цього рідних і друзів. 

Які прогнози на наступні роки? Ми всі помремо?

Наша планета й далі продовжить нагріватися. Почастішають природні аномалії: сильні засухи, повені, шторми, урагани, надзвичайно спекотні дні, кількість яких збільшуватиметься. Рівень світового океану підніметься, деякі острови та території опиняться під водою, людям доведеться мігрувати, деякі види тварин залишаться без місця для існування й вимруть. 

Хоча, є й позитивний сценарій: якщо кожна країна світу зменшить викиди вуглекислого газу в атмосферу, якщо припинять вирубувати ліси й посадять нові, якщо люди перейдуть на альтернативні джерела енергії й зменшать кількість відходів, глобальне потепління можна буде сповільнити, а наслідки від нього будуть мінімальними. 

Ми всі помремо? Напевно, не скоро, але й ніхто точно не знає, як зміниться ситуація впродовж наступних років, дослідження продовжуються. Сподіваємося, що швидкий розвиток науки й технологій допоможе людству зберегти планету. 

Джерела: дані NASA щодо глобального потепління, стаття National Geographic про глобальне потепління й парниковий ефект, дані Національного екологічного центру України, коментарі для Тексти.org.ua вчених-кліматологів, наукових співробітників Українського гідрометеорологічного інституту Світлани Краковської та Віри Балабух щодо загрози кліматичних змін, стаття про кризу в Австралії від BBC, презентація Австралійського національного центру вивчення лісу про евкаліпт, стаття про пожежі в Австралії в Український тиждень, дані Австралійського метеорологічного бюро, транскрипт промови кліматолога NASA Джеймса Гансена.

Читайте також Стильні еко-сумки від молодих українських брендів.

А ще Життя без відходів: підбірка українських еко-блогерів.

Facebook Comments