Знімок екрана 2020-02-03 о 17.54.51

Іран і США: Як український літак став жертвою давнього протистояння

Текст: Олена Граждан

На початку січня військові сили Ірану збили український пасажирський літак. Ця трагедія привернула увагу українців до Близького сходу. Як і чому збили літак, хто такий Касем Сулеймані, як він причетний до трагедії і що, зрештою, відбувається в Ірані  Lustrum пояснює.

Як збили український літак? 

Український літак авіакомпанії “Міжнародні авіалінії України” двома ракетами “земля-повітря” збили іранські військові за кілька хвилин після вильоту з Міжнародного аеропорту в Тегерані, столиці Ірану.

Літак рейсу PS 0752 злетів 8 січня, о 6 годині 14 хвилин. Він здійснював рейс до Києва. За кілька хвилини після злету, на висоті біля двох з половиною кілометрів, літак раптово перестав передавати сигнал. 

Усі, хто були на літаку, загинули — 167 пасажирів та 9 членів екіпажу. Серед загиблих 11 українців, із них дев’ять — члени екіпажу та двоє пасажири. 82 загиблих  громадяни Ірану, 57  Канади, 10  Швеції, 7  Афганістану, 4 Великобританії та 3 Німеччини.   

У МАУ відразу виключили помилку пілота чи технічну несправність літака. Іран спершу хотів уникнути відповідальності, але потім визнав, що його військові збили літак. Країни, громадяни яких загинули на борту літака, вимагають розслідування. 

Речник судової влади Ірану Голамхосейн Ісмаілі 14 січня заявив, що підозрюваних в інциденті затримано. А вже 25 січня глава МЗС Ірану Мохаммад Джавад Заріф повідомив, що винного в помилковому збитті літака “ув’язнили”. 

Зачекайте. Якщо літак летів за планом, чому його збили? 

Не можна сказати однозначно. Іран заявляє про випадковість. Світ наполягає на розслідуванні, аби з’ясувати правду. У Офісі Президента України не виключають, що літак збили навмисне, а не помилково, але остаточні висновки зроблять вже після завершення розслідування. 

Важливим контекстом падіння українського літака є події в ніч на 8 січня, за кілька годин до трагедії. Іран обстріляв авіабази США в Ербілі (іракський Курдистан) та в Аль-Асаді (на схід від Багдаду). Удари були помстою Ірану за вбивство США іранського генерала Касема Сулеймані кількома днями раніше. 

Після нічних обстрілів, за словами Ірану, його військові сили були в “бойовій готовності” і чекали відповіді з боку США. Пасажирський літак МАУ начебто прийняли за американську ракету. За словами Ірану, військовий, який керував ракетною установкою, не зміг зв’язатися з керівництвом і самостійно прийняв рішення випустити ракету по об’єкту, який він бачив у небі.

Іранська влада стверджує, що повідомляла цивільні літаки про іранські обстріли американських баз. Втім пасажирські літаки вилітали з аеропорту як до, так і після українського рейсу. Авіакомпанія МАУ наполягає, що пілотів не попереджали про небезпеку. 

А хто такий Касем Сулеймані взагалі? 

Касем Сулеймані  іранський генерал, керівник Сил “Кудс” підрозділу “Корпусу вартових ісламської революції”, елітного іранського військово-політичного формування. “Кудс” відповідали за розвідку та спецоперації поза територією Ірану.

У 2019 році американський дипломат Раян Крокер у фільмі BBC назвав Касема Сулеймані “Дартом Вердером сучасної політики Близького Сходу”. Його вплив поширювався на Іран та далеко за межами країни. Сулеймані служив інтересам Ірану у Сирії, Іраку, Лівані та в Афганістані. Без Сулеймані, імовірно, не прийшов би до влади Башар аль Ассад (президент Сирії) та Адель Абдул-Махді (прем’єр-міністр Іраку). Генерал був популярною фігурою, надихав солдатів та прихильників Ірану в країні та поза нею. Він часто з’являвся на селфі з солдатами. 

Але за межами арабського Близького Сходу, у Сулеймані була інша репутація. Його підозрювали в організації терактів, а у 2007 році ООН заборонила йому подорожувати. Це не завадило генералові відвідувати Москву.

Чому США вирішили вбити генерала?

Станом на кінець січня, ми все ще не знаємо конкретної причини. 

Пентагон заявляє, що Сулеймані організував атаки на бази коаліції в Іраку, а також планував напади на американських дипломатів та військових в Іраку. 

Президент США Дональд Трамп запевнив: “Ми вирішили зробити це, аби зупинити війну. Ми не робили це, аби розпочати війну.”

Втім такі пояснення президента та Пентагону не задовольнили Комітет з іноземних справ Конгресу, де більшість мають демократи  політичні опоненти президента Трампа. Держсек США Майк Помпео двічі отримував та двічі проігнорував запит пояснити убивство Сулеймані на комітеті. А спікерка конгресу Ненсі Пелосі заявила, що адміністрація Трампа мала би завчасно повідомити лідерам конгресу та комітету розвідки про наміри стосовно іранського генерала. 

Деталей про причини убивства Сулеймані не отримала й американська преса. Що саме адміністрація Трампа розуміє під “неминучою загрозою” з боку Сулеймані та на які конкретно об’єкти він начебто планував атаку журналістам також невідомо. Майк Помпео в інтерв’ю Fox News сказав, що в адміністрації була інформація про загрозливі плани Сулеймані, але “ми не знали точно коли, й ми не знали точно, де, але це точно мало статися.”

Як Іран відреагував на вбивство Сулеймані?

Ракетним ударом по американських авіабазах і закликами “Смерть Америці” на похоронах Сулеймані. Іран випустив ракети по американських базах у ніч на 8 січня, буквально за кілька годин до авіакатастрофи українського літака. 

Трамп не відповів на удари Ірану воєнним шляхом. Це зменшило побоювання щодо можливої війни між Іраном та США, і світ трохи видихнув. Однак, США все одно ввело санкції проти іранських виробників сталі та заліза і вісьмох іранських чиновників.

Іран, у свою чергу, вийшов із ядерної угоди 2015 року  заявивши, що більше не обмежуватиме себе у виробництві збагаченого урану.

Ядерна угода між Іраном, Францією, Німеччиною, США Росією, Китаєм та ЄС гарантувала зниження ядерного потенціалу. Згідно з угодою, в Ірані зменшувалося збагачення урану із 97% до 3.67% (такий уран можна використовувати, як паливо для атомних станцій, але він не підходить для атомної бомби), зменшували кількість центрифуг збагачення урану з 20 тисяч до 6 тисяч, допускали інспекції США на ядерні виробництва. На той час ця угода допомогла заблокувати розробку іранської ядерної зброї. Її підписання призвело до тимчасового потепління стосунків між США та Іраном. Саме іранське суспільство вітало підписання угоди, адже вона знімала санкції з Ірану, тобто звільняла від тиску й так слабку іранську економіку. 

Іран ненавидить США? Чому?

На це є багато причин  як історичних, так і нещодавніх.

Конфлікт між США та Іраном зародився ще у 1953 році, коли Америка разом із Британією скинули Мохаммада Моссадега (законно обраного прем’єр-міністра). Замість Моссадега призначили Шаха Мохаммада Резу Пахлаві  він почав керувати країною одноосібно та лобіював інтереси США.

У 1979 році в країні відбулася Ісламська революція. Шах утік з країни через протести.

Революція 1979 року повалила автократію в державі, змінила устрій країни та привела до влади нових лідерів. У країні прийняли нову конституцію. Після 1979 року, Іраном керує Верховний лідер  голова законодавчої, виконавчої та судової гілок влади. 

Верховний лідер Айтола Зухолла Мусаві Хомейні був першим лідером після революції, який задекларував антиамериканські цінності.  

Відтоді між США та Іраном постійні конфлікти. США допомагало Іраку в жорстокій Ірако-іранській війні. Перед кінцем війни у 1988 році військовий корабель США випадково збив Іранський пасажирський літак, убивши 290 людей. США заявили про випадковість, але не принесли Ірану формальних вибачень, а також нагородили військового, який випустив ракету.

У 2005 році світ занепокоївся імовірним виробництвом ядерної бомби в Ірані. ЄС і США запровадили санкції проти країни. Економічні обмеження сильно зашкодили іранській економіці. Вони були зняті лише у 2015 році внаслідок підписання ядерної угоди між Іраном та п’ятьма іншими сторонами: Китаєм, США, ЄС, Францією, Німеччиною, Британією й Росією. Угода суттєво знижувала потенціал ядерної промисловості Ірану. 

У 2016 році Трамп стає президентом, і США виходить із ядерної угоди. Президент США закинув Ірану “ядерний шантаж” і відновлення розвитку балістичних ракет. У листопаді 2018 року адміністрація Трампа запровадила нові санкції проти Ірану. Трамп міг дійти такого рішення разом з Майком Помпео і колишнім радником з безпеки Джоном Болтоном, які рішуче налаштовані проти Ірану. 

Далі  3 січня 2020 року Пентагон убиває генерала Касема Сулеймані за наказом Дональда Трампа, що спричиняє новий виток ірансько-американського протистояння.

А катастрофа українського пасажирського літака 8 січня 2020 року, в свою чергу, спричиняє хвилю нових внутрішніх протестів у Ірані.

Що відбувається в Ірані зараз? Проти чого протестують?

Іранське суспільство роздратувалося через неправдиву першу версію авіакатастрофи, яку розповсюджувала влада республіки. Люди виходили з табличками “ми ніколи не забудемо жертв рейсу 752”. Спершу це була акція пам’яті, потім вона переросла в акцію протесту. Вимога  відставка уряду й верховного лідера. 

Цей останній протест лише продовжує хвилю протестів в Ірані з 2017 року. У 2017 році економічні проблеми, нестача води й культурні утиски змусили мешканців провінцій вийти на вулиці. The New York Times писало, що це найбільші протести “у країні, яка довгий час вважалася найспокійнішою на Середньому сході”. Тодішня вимога не була радикальна  від уряду вимагали візії реформ. У 2019 році рішення уряду підняти ціни на паливо на 300% змусило іранців уперше вимагати відставки уряду. Протести були настільки інтенсивними, що уряд країни на тиждень відключив інтернет по всій країні, близько 100 людей загинули в сутичках. 

Протести після авіакатастрофи уже проходили в столиці країни  Тегерані. Тепер ці протести об’єднали націю, до них доєднався середній клас країни, спортсмени й художники. Економічні проблеми, культурні утиски, брехня про падіння літака  все це склалося докупи в лавину претензій. Тепер іранське суспільство хоч і далі каже про ненависть до США, проте хоче відставки уряду і, навіть, верховного лідера своєї країни. 

І що далі? 

Нинішнє іранське керівництво буде далі тримати в руках владу й поширювати військовий вплив після смерті Сулеймані. Усе це попри незадоволення іранського суспільства. На акціях протесту в грудні 2019 служби безпеки країни стріляли в протестувальників, і жертви були вперше підтверджені Іранським державним телебаченням. Родичам протестувальників погрожували, а похорони відбувалися під наглядом охорони. Подібний тиск на своїх громадян зазвичай означає, що такий режим може протриматися довго.

Іран переживав економічну кризу через санкції, через що страждав середній клас, у провінціях почало не вистачати води. При цьому Іран все одно витрачав кошти на військову діяльність і підтримку мілітарних угрупувань іранських прихильників. Авіакатастрофа з літаком МАУ стала приводом для іранців не просто вимагати знайти винних, а адресувати владі одразу все незадоволення мілітаризмом і поганою економікою. Громадяни не бачать сенсу у витратах на війну тоді, коли економіка занепадає. 

Іранські газети друкували вибачення перед своїми читачами за публікацію брехливої версії іранської влади про начебто технічну несправність двигуна українського літака. При цьому всі медіа Ірану знаходяться під пильним наглядом іранської влади. 

Влада Ірану поводиться непрозоро, й неможливо зрозуміти  які групи впливу в Ірані, чи конкурують вони між собою, як приймаються державні рішення. Важко перевіряти інформацію. Через це практично неможливо спрогнозувати політичне майбутнє всередині країни.

Наприклад, вихід Ірану з ядерної угоди у майбутньому може означати посилення потужностей ядерної енергетики. Поки не можна сказати точно, чи призведе це до розробки ядерної зброї, чи ні. 

Іран навряд чи відмовиться від підтримки своїх військових груп на Близькому Сході, які мають також великий ідеологічно-релігійний вплив. Більшість з них вважають свою діяльність “захистом здобутків ісламської революції/держав” та “боротьбою з іноземним втручанням”. Тож навряд чи воєнні дії закінчаться швидко. 

Як рухається розслідування катастрофи українського літака?

Україна відразу розпочала роботу над цим. Уже менш, ніж за добу після події, експерти Київського науково-дослідного інституту судових експертиз прибули до Тегерана й почали вивчати уламки літака. 

Комісія працювала за трьома напрямками. Одна група експертів шукала можливість отримати чорні скриньки, розмови між службами аеропорту та опитувала представників іранської цивільної авіації. Друга група проводила ідентифікацію українських громадян та інших осіб, збирала дані щодо загиблих. Третя оглядала місце події, шукала речові докази й уламки літака, а також з’ясовувала, чому упав авіалайнер. 

Офіс Генерального прокурора та Головне слідче управління СБУ зараз проводять розслідування. Кваліфікація провадження  “умисне вбивство двох і більше людей та знищення літака”.

Офіційно, спільної слідчої групи між країнами, громадяни яких загинули, досі немає. Рада національної безпеки та оборони створила оперативний штаб щодо авіакатастрофи літака. 

Бортові самописці, щоправда, Іран досі не передав. Секретар Ради національної безпеки та оборони України Олексій Данілов розповів про “постійні та напружені переговори”, аби отримати “чорні скриньки”. 

Ситуація ускладнилася, коли український телеканал 1+1 опублікував фрагмент переговорів диспетчерів Тегеранського аеропорту, та пілота іншого пасажирського літака. На записі пілот повідомляє, що бачив, як ракета збила літак — це підтверджує, що Іран знав про ракету з самого початку. Після публікації запису, який Іран начебто передав українському уряду, Іран заявив, що більше не буде ділитися інформацією з Україною.

Джерела: Відео Vox, матеріал “Радіо Свобода”, новина “Радіо Свобода”, новина “Укрінформу” Хронологія “Укрінформу” про падіння літака МАУ в Тегерані, відео The New York Times про катастрофу, коментар Ірану, сюжет UATV про заяви постраждалих країн, матеріал Kyiv Post, матеріал BBC Україна, новина BBC Україна, новина Укрінформу, новина Радіо Свобода, новина Deutsche Welle, новини Офісу генерального прокурора України, заява Офісу президента України, заява Ради національної безпеки і оборони України, коментар Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, сюжет UATV, матеріал The New York Times про протести в Ірані у 2017, новина Al Jazeera, хронологія стосунків Ірану і США після убивства Сулеймані від Al Jazeera, новина BBC Україна про похорон Касема Сулеймані в Ірані, матеріал BBC Україна про іранського генерала, матеріал TIME про вплив Сулеймані, цитата американського дипломата про Сулеймані з фільму BBC, відео Сомервіля із BBC про Сулеймані,  офіційна заява міністерства оборони США про убивство Сулеймані, коментар Ненсі Пелосі для Politico, новина про коментар Майка Помпео,  новина BBC Україна про вихід Ірану з ядерної угоди, матеріал Al Jazeera про “Корпус вартових Ісламської революції”, відео The Economist.

Facebook Comments