(c) Олег Петрасюк

Дві мами: як лесбійська пара з Києва виховує своїх дітей

Текст: Анна Якутенко

Дисклеймер: Ця стаття опублікована у рамках проекту «Журналістика толерантності» громадської організації «Фонд Розвитку ЗМІ» та газети Kyiv Post. В рамках проекту будуть висвітлюватись проблеми та виклики, з якими стикаються представники сексуальних, етнічних та інших меншин в Україні. Проект проходить за підтримки американського народу, що була надана Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) через Інтерньюз. Зміст матеріалів необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Інтерньюз.

Коли п’ять років тому в Катерини з’явилася новонароджена дитина, її колеги навіть не здогадувалися про це. 

Жінка не була вагітна: дитину народила її партнерка Наталя. 

Але Катерина не наважилася розповісти на роботі, що живе з іншою жінкою і що у них з’явилася спільна дитина. Їй доводилося вигадувати креативні пояснення, чому вона виглядає так, ніби майже не спала вночі – а через новонароджену доньку це дійсно так і було.

Зараз Катерині 35, вона керує магазином суші, і вони з 37-річною Наталею, яка працює у благодійному фонді, відкрито говорять про свою сім’ю на роботі. Втім, до сих пір не наважуються розповідати про свої стосунки публічно. Через потенційну загрозу безпеці їхньої сім’ї, жінки попросили не публікувати їхні прізвища та імена дітей.

– Одностатеві пари з дітьми залишаються дуже закритою групою. Ти ж боїшся не за свою безпеку, а за своїх дітей, – говорить Наталя, обіймаючи свого трирічного сина.

Наталя народила дочку, а Катерина – сина, і зараз брат і сестра називають обох жінок «мама». Обидві жінки завагітніли через штучне запліднення від анонімних донорів сперми.

Під час нашої розмови, яке відбувалася вдома у пари, брат та сестра дивилися мультики та бавились у вітальні, подекуди забігаючи на кухню, щоб обійняти своїх мам.

Катерина і Наталя познайомилися близько 10 років тому в інтернеті і майже одразу почали жити разом. Квартира Наталі тоді саме постраждала від пожежі, і спільне життя закоханих було логічним виходом з ситуації. Вони кажуть, що ще з самого початку стосунків знали, що обидві хочуть мати дітей, але довелося зачекати кілька років, аби заробити достатньо грошей.

Пара знайшла лікаря у клініці штучного запліднення через своїх друзів. Вони обрали анонімного донора сперми, аби убезпечити себе від потенційних спроб біологічного батька забрати в них дитину.

Небезпека

Хоча обидві жінки відверто говорить про свою орієнтацію у колі сім’ї та з друзями, на цьогорічний прайд на підтримку прав ЛГБТ-спільноти у Києві ходила тільки Наталя.

За словами партнерок, вони не могли піти всією родиною, тому що хвилювалися за безпеку своїх дітей. Прайд, участь у якому взяли майже 4000 людей, пройшов мирно. Щоправда, декілька учасників пізніше повідомляли, що вже після маршу їх вистежили право-радикальні активісти та напали на них.

– Залишатися в безпеці – це наш обов’язок перед дітьми, – говорить Катерина.

Українське законодавство забороняє гомосексуальним парам всиновлювати дітей, тому жінки не мають прав на дитину одна одної – якщо щось трапиться з Наталею, Катерина не стане опікуном її доньки, і навпаки.

Пара говорить, що українське суспільство ще не зовсім толерантне до ЛГБТ-спільноти, тому їм просто пощастило: вони ніколи не стикалися з відкритою агресією у свій бік.

Юридичні перешкоди

Пощастило їм і ще в одному важливому аспекті – обох жінок підтримують батьки, з якими вони залишилися в добрих стосунках після камінг-ауту (добровільного зізнання у своїй приналежності до сексуальної меншини).

– Моя мама любить вихвалятися, що у неї четверо чудових онуків: двоє від мене і двоє від мого брата, – розповідає Катерина.

Але це радше виняток, ніж правило. Партнерки кажуть, що вони знають пари з дітьми, які досі приховують свою гомосексуальність від батьків.

За словами Катерини і Наталі, більшість одностатевих пар з дітьми, з якими вони знайомі, «жіночі», тобто обоє партнерів – жінки. Чоловічі одностатеві пари ще більш неохоче розкривають свій статус. Також геям-чоловікам важче мати дитину, тому що вони спершу повинні знайти сурогатну матір.

Ситуація з правами людини в Україні дещо покращилась, кажуть партнерки, додаючи, що вони все ж не розраховують на те, що українська влада дозволить гомосексуальним парам одружуватися найближчим часом.

Відповідно до Статті 51 Конституції України, шлюб – це добровільний союз чоловіка і жінки. Неможливість офіційно зареєструвати свої стосунки створює багато юридичних проблем для гомосексуальних пар.

Проживаючи разом, вони не можуть автоматично успадкувати спільне майно у разі смерті одного з партнерів, не можуть отримувати аліменти, бути опікуном свого партнера чи виступати від його чи її імені в суді.

Міцний тил

Попри те, що ЛГБТ-активісти проводять численні конференції про штучне запліднення, Наталя і Катерина кажуть, що їм бракує інформації саме про особливості виховання дітей в одностатевих парах. Жінки знають приблизно п’ять інших пар з дітьми, але у всіх діти молодші, ніж їхня дочка.

Пара намагалася організувати зустрічі для одностатевих пар з дітьми, аби обмінюватися порадами й досвідом, але поки що в них не вийшло. Люди або хвилювалися за свою безпеку, або просто казали, що не мають часу.

На цих зустрічах, окрім усього іншого, Наталя і Катерина хотіли поговорити з іншими батьками про те, як їхні діти спілкуються зі своїми однолітками в школі та дитячому садку. Обидві жінки трохи хвилювалися, коли їхня донька йшла у дитячий садок, але кажуть, що не відчули ніякого негативу від вчителів чи батьків.

Спочатку Наталя і Катерина думали попросити доньку не розповідати в деталях про свою сім’ю іншим людям, але врешті передумали. 

– Я не хотіла, аби вона комусь брехала або щось приховувала, – говорить Наталя, – Якщо ти просиш дітей не говорити про щось, вони можуть подумати, що це означає, що це «щось» погане.

Дівчинка любить розповідати про свою сім’ю одноліткам та іншим людям. Коли вона говорить про сім’ю, то часто згадує не тільки матерів та братика, але й бабусь і дідусів, кота, друзів родини чи навіть їхніх собак.

– Вона думає, що сім’я – це всі люди, які її люблять, – говорить Наталя.

Мами впевнені, що з їхніми дітьми буде все в порядку в школі, адже вдома вони мають міцний тил.

– Ти не можеш захистити свою дитину від усього (поганого), – говорить Наталя. – Все, що ти можеш – це показати, що ти любиш її такою, як вона є, незважаючи ні на що.

Фото: Олег Петрасюк

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *