laws

Нові закони Нової ради: що/коли/чому прийняли і що це означає?

Текст: Алла Березюк

Не встигли нові депутати освоїтись у парламенті, як вже наприймали купу законів. Чи то перемога на перемозі чи то зрада на зраді – з Facebook і не зрозумієш. Окрім гучних законів про імпічмент і зняття депутатської недоторканності нова рада встигла розглянути ще низку законопроектів, які стосуються мільйонів українців. Lustrum пояснює найголовніші.

Закон про імпічмент (Що, вже?)

Про процедуру імпічменту почали говорити задовго до того, як “Слуга народу” з назви серіалу трансформувалась у політичну силу і стала більшістю у Верховній Раді України. Слово “імпічмент” в Конституції існувало й раніше, проте від слова до діла перейти було практично неможливо через численні чорні діри в українському законодавстві. І от саме Слуги народу нарешті змогли прийняти закон, згідно з яким глава держави може достроково попрощатись із займаною посадою. Ініціатором законопроекту “Про особливу процедуру усунення Президента України з посту (імпічмент)” став сам Володимир Зеленський.

І як це відбуватиметься?

Звільнити керівника держави буде непросто. Ініціювати закон може тільки проста або абсолютна більшість в українському парламенті (це 226 депутатів). Далі має бути створена тимчасова слідча комісія, туди повинні увійти пропорційно представники всіх фракцій та груп Верховної Ради, спеціальний прокурор та спеціальні слідчі. 

Так от, спеціальний прокурор має право у будь-який момент від призначення до початку розгляду оголосити про самовідвід (тобто по суті сказати – не буду більше спеціальним прокурором). Тоді кандидатуру підбиратимуть заново. Можуть бути відсторонені і члени комісії – за умови наявності конфлікту інтересів. Навіть потенційного. Якщо ж комісію таки зберуть, Голова Верховної Ради України невідкладно має повідомити про її створення Президента України. Все, що назбирає в процесі розслідування слідча комісія, розглядатиме Верховна Рада на відкритому засіданні. Закритим може бути засідання лише за умови озвучення інформації, що містить державну або іншу таємницю, яку охороняє закон.

А президент буде захищатись?

Паралельно працюватимуть і захисники діючого Гаранта – шукатимуть докази невинуватості президента, заявлятимуть своїх експертів та разом із Президентом братимуть участь у засіданні. До речі, якщо голова держави без поважних причин не прийде на розгляд питання про імпічмент, засідання все одно відбудеться.

Незважаючи на любов “Слуги народу” до швидкого розгляду проектів законів, у випадку імпічменту скороченої процедури не передбачено. Швидкою процедура може бути тільки в одному випадку – якщо глава держави одразу визнає свою вину. Більше того – якщо депутати вирішать, що спеціальна комісія десь трохи недозбирала доказів, вона може продовжити термін її роботи. На скільки – залежить від волі нардепів. Крім того, висновки тимчасової слідчої комісії мають розглянути ще й Конституційний та Верховний суди. І якщо вони вирішать, що депутати погарячкували і даремно звинуватили Президента – все, процедуру імпічменту скасовано. Парламент знову розглядатиме імпічмент тільки якщо судді визнають обвинувачення змістовними, а докази вагомими, але для цього разу для завершення процедури  потрібна вже конституційна більшість, тобто 300 і більше депутатів.

До слова, імпічмент потребує двох голосувань ВРУ, і обидва будуть таємними і з використанням бюлетенів. В обох випадках голосування буде теж вирішальним для процедури – непідтримка депутатського корпусу означатиме скасування усього процесу. До слова, якщо таке станеться, або якщо суди визнають не доведеною вину Президента, голова парламенту зобов’язаний письмово вибачитись перед гарантом від імені усієї Верховної Ради.

Про прийняте рішення Голова Верховної Ради України терміново має письмово повідомити Президента України, Прем’єр-міністра України, Голову Конституційного Суду України, Голову Верховного Суду та, звісно, офіційно оприлюднює відповідний акт Верховної Ради через засоби масової інформації.

Закон про депутатську недоторканність (Ну нарешті!)

В це важко повірити, але вже з 1 січня 2020 року запрацює закон про депутатську (не)доторканність. Тобто тепер для арешту нардепа за підозрою у злочині не потрібна буде згода всього парламенту як це було досі. Проте пункти у статті 80, які звільняють обранця від відповідальності за злочинні чи неправомірні голосування, все ще діють. Покарати їх за таке зможе лише народ (не голосуючи на наступних виборах) чи, приміром, фракція (як от за кнопкодавство “Слуги народу” позбавили зарплати двох своїх обранців).

І що все так гладко?

Ну не зовсім. Скасування недоторканності не скасовує іншого українського закону “Про статус народного депутата”, де теж прописана неможливість притягнення до відповідальності парламентарів без згоди на це ВРУ. Про це в своєму блозі для Української правди писав зокрема  директор Центру демократії та верховенства права, член Ради Реанімаційного Пакету Реформ Тарас Шевченко. На його думку, голосування 3-го вересня – це не перемога, а лише перший крок до скасування недоторканності. 

Закон про вантажі на дорогах 

“Ні руйнуванню доріг перевантаженими фурами!”, сказали нардепи і прийняли закон, який нарешті врегулює перевезення вантажів українськими дорогами та встановить покарання для порушників. Відтак, тепер порушників на дорогах України ловитимуть з допомогою автоматичного вагового контролю. 

Що це означає і як це працюватиме?

Система автоматичного вагового контролю складається з камери для фотографування автомобіля, розпізнавання номера, зважування автомобіля та заміру довжини, ширини та висоти, має захищені канали передачі та сучасний центр обробки даних. Всі заміри й обмін даними робляться автоматично. Якщо порушення незначні, власнику вантажівки надійде повідомлення з сумою штрафу. Якщо ж порушення є суттєвим та потрапляє в умовну “червону зону”, інформація про порушника негайно надходить на найближчий пост Укртрансбезпеки або патрульної поліції. І тоді вже спецслужби зупиняють вантажівку, розвантажують і, само собою, теж виписують штраф.

Клас! давно треба і хто це придумав?

Цю технологію як пілотний проект запропонував запровадити ще у 2018 році міністр інфраструктури Володимир Омелян і назвав “просто життєво необхідною технологією, аби навести лад на дорогах і врятувати їх від передчасного руйнування через дії “внутрішніх диверсантів” – нечесних автомобільних перевізників”.

І коли воно запрацює?

У Державному агентстві автомобільних доріг України ще наприкінці 2018 року обіцяли, що за 7 місяців побудують шість майданчиків для автоматичного зважування на під’їздах до Києва. Це мав бути пілотний проект. Говорили й про розширення пілотного проекту за два-три роки до 200-250 таких пунктів по всій країні.

Штрафи за перевантаження будуть чималі – від 8500 до 34000 гривень. Текст нового закону вже оприлюднено на шпальтах “Голосу України”, тож фактично закон почав діяти вже. На ділі ж – перші майданчики для автоматичного зважування мають з’явитися впродовж жовтня, далі їх планують поступово розповсюдити на дорогах усієї України.

Закони про вбивство ФОПів (Насправді, ні)

Напевне жоден з нових законів не отримав стільки хештегів #зрада як закони “про вбивство ФОПів”, насправді зміни до закону про застосування реєстраторів розрахункових операцій. Палкі суперечки щодо цього документа розділили експертів та активістів на два табори – тих, хто вважає, що прийняття документа нарешті призведе до чесної сплати підприємцями податків, і тих, хто вважає, що його норми знищать малий і середній бізнес.

До слова, із зауваженнями до ініціаторів законів №1053-1 та №1073 звернулась навіть Державна регуляторна служба України. На думку її представників, проекти (на час звернення) законів призведуть до вимушених серйозних витрат ФОПів і намагання підприємців делегалізувати свою діяльність, скоротити витрати, а то й призупинити діяльність.

То що це все означає? Вбивають ФОПів чи ні?

Тепер, якщо ви платник єдиного податку ІІ-IV груп, починаючи з 1 січня 2021 року, зобов’язані використовувати при обслуговуванні клієнтів або касовий апарат, або реєстр розрахункових операцій (РРО).

А що таке цей реєстратор взагалі?

РРО – це програмний реєстратор розрахункових операцій – звучить складно. Хоча насправді ініціатори нововведення запевняють – це просто такий собі мобільний додаток, з допомогою якого підприємець зможе видавати клієнту електронний чек. Чек можна надіслати у месенджер чи на електронну пошту. Щоб зареєструвати додаток достатньо фіскального номеру, який ідентифікує програму в інформаційній системі контролюючого органу.

Тобто, якщо я працюю в ІТ на 3-й групі, мені теж це потрібно, чи як?

Ні. Обов’язково користуватись РРО, незалежно від доходів, повинні платники єдиного податку, які:

  • продають товари чи послуги в інтернеті, або доставляють товари (надають кур’єрські послуги),
  • торгують складною технікою, що підлягає гарантійному ремонту,
  • тримають пункти обміну валют, АЗС,
  • торгують лікарськими засобами та виробами медичного призначення, надають послуги у сфері охорони здоров’я,
  • торгують ювелірними виробами,
  • торгують уживаними товарами,
  • працюють у сфері громадського харчування,
  • надають туристичні послуги або послуги з бронювання,
  • надають готельні послуги,
  • торгують запчастинами до авто.

А кому не треба касові апарати чи спеціальні програми?

Наприклад, якщо ви ФОП 1 групи і на єдиному податку. Або якщо усі розрахунки проводите у безготівковій формі(в тому числі й тих, хто працює в ІТ чи дизайні). Також, якщо ви виробляєте продукцію (окрім ліків, медичного обладнання або складних побутових товарів, які підлягають гарантійному обслуговуванню, ювелірних виробів). РРО доведеться реєструвати, якщо ви власник закладу харчування, а от якщо здійснюєте діяльність в буфетах закладів освіти – ні. Не треба буде купувати касовий апарат бабусям на ринку, якщо вони не торгують медикаментами чи складною технікою. Без РРО можна буде продавати і листівки, журнали та газети, якщо цього товару у вас – понад 50% і паралельно ви не реалізуєте алкоголь чи інший підакциз. Також чек не видаватимуть при реалізації води, квасу, олії з цистерн (іншими словами – будь чого з цистерн).

А нащо це і що це дає нам, звичайним людям?

Кінцевий варіант законопроекту готували депутати від партії “Слуга народу” Олексій Леонов та Дар’я Володіна. Автори вважають, що закон допоможе вивести з тіні готівку та створити рівні і конкурентні умови для малих підприємців. 

Теоретично новий закон дає всім нам надію на те, що нарешті податки будуть сплачуватись чесно, а від цього залежить наповнення бюджетів і реалізацій важливих для кожного з нас програм – наприклад, наповнення пенсійного фонду. 

По-друге – закон захищає споживача, тобто нас з вами. Адже без чека на придбаний товар чи надану послугу ви не можете поскаржитись на якість.

По-третє – ви залучаєтесь до контролю чесного ведення бізнесу. Адже законом передбачено процедуру кешбеку, тобто премії покупцеві, який повідомив податкові органи про фіктивний чек. 

Багато підприємців боялись, що саме це нововведення використовуватимуть шахраї для власного збагачення. Про це говорив навіть власник інтернет-магазину Rozetka. Заспокоїти суспільство вирішив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Мовляв, процедура кешбеку – тривалий процес, як і сама процедура. Усі перевірки, судові процеси та нарахування виплат триватимуть рік-півтора від моменту подання покупцем заяви. Тож, на думку Гетманева, навряд чи кешбек аж ніяк не зможе стати способом заробітку для шахраїв.

Що ж це за кешбек?

З жовтня наступного року, якщо ви придбаєте товар на 100 і більше гривень, ви можете з чеком звернутися за перевіркою – чи подали його контролюючим органам. Якщо виявлять, що чек фальшивий – призначать перевірку у підсумку якої ви можете повернути собі 100% вартості придбаних товарів. А на продавця накладуть штраф.

Словом, як усе це працюватиме на практиці, ми побачимо лише у наступному році. Але й це не точно, адже наразі депутати вже намагались скасувати “фоповбивчі” зміни до законодавства.

Закон про “євробляхи”, або останнє попередження

Нардепи востаннє (принаймні так кажуть) відтермінували штрафи за автівки на іноземній реєстрації (вони ж – євробляхи). Рада дозволила їздити на таких авто ще три місяці. Штрафувати власників євроблях мали б почати  з 22 серпня, втім тепер спокійно можна буде їздити на іноземній реєстрації до 20 листопада 2019 року.

І всі проголосували?

За це внесення змін до закону проголосували 284 депутати. Він був визначений Президентом України як невідкладний, більше того – саме Володимир Зеленський (принаймні на папері) є ініціатором проекту.

А з чому раптом всі такі добрі?

На сайті Верховної Ради розповідають, що метою закону є врахування інтересів усіх громадян на “євробляхах”, щоб зрештою всі добровільно корились закону про розмитнення і користування авто на території України.

За спрощення процесу розмитнення машин з іноземною реєстрацією виступив і новий міністр інфраструктури Владислав Криклій.

А його заступник пояснив, що всі автомобілі з іноземною реєстрацією буде розділено на дві категорії: старі автівки, які вже перебувають в Україні, залежно від об’єму двигуна і віку машини робитимуть один платіж; та друга категорія – нові автівки, які будуть розмитнюватись за спеціальною формулою. На його думку, такий підхід вирішить 80% нинішніх проблем з євробляхами.

Підтримав закон і голова митниці Максим Нефьодов. За його словами, Державна митна служба вже працює над тим, щоб до кінця року запустити калькулятор розрахунку таких платежів.

Отож, якщо у вас ще досі євробляха – є ще кілька місяців, аби звернутися на митницю та виконати вимоги законодавства.

Ще PROZORRіші закупівлі

Наш закон про державні закупівлі вже працює, а систему Прозоро навіть ставлять у приклад іншим країнам. Але нема межі досконалості і депутати нової ради внесли зміни до закону, які зроблять держзакупівлі ще прозорішими. У системі Прозоро вже здійснено 2,2 мільйони процедур і це вже зекономило державних грошей (тобто наших із вами) на 51,78 мільярдів гривень. Крім цього, майданчик дозволяє громадськоським активістам та журналістам контролювати чесність процедур закупівлі товарів чи послуг за бюджетні кошти і оперативно реагувати на порушення.

То як це працює зараз і що змінюється?

Дотепер замовники послуг (комунальні, державні підприємства, установи та організації) зобов’язані були проводити закупівлі через майданчик Прозоро лише якщо вартість закупівлі була більша від 200 тисяч гривень. Якщо ж ні – можна було укласти прямий договір із постачальником чи виконавцем послуг без проведення тендеру. Нова редакція закону зобов’язує проводити закупівля через майданчик уже починаючи із 50 тисяч. За підрахунками, оприлюдненими прес-службою Prozorro, додаткова економія коштів може скласти до 9 млрд грн на рік. Крім того, у держзакупівлях зможуть брати участь і дрібніші підприємці, тож конкуренція зростає. А громади міст отримають більше інформації про те, як використовуються бюджетні кошти і на що йдуть.

Бізнес, який переміг у тендері, матиме 24 години на виправлення незначних помилок у тендерній пропозиції. Це дозволить підприємцям не втратити тендер, а держзамовнику – зберегти найбільш економічно вигідну пропозицію.

Часто під час проведення тендеру конкуренти засипають замовника скаргами, іноді необгрунтованими, аби затягнути процедуру закупівлі або змінити умови. Для того, аби такого спаму було менше та щоб блокувати тендери таким чином було неможливо до розгляду будуть прийматися тільки оплачені скарги. Тобто, якщо представник бізнесу захоче оскаржити умови або результати торгів, за свою скаргу він має заплатити. Це можна буде здійснити через платформу Прозоро. Якщо скарга буде задоволена – кошти йому повернуть. Бізнес також матиме можливість оскаржувати відміну процедури та відхилення всіх пропозицій. Якщо процедуру хтось оскаржив – просто відмінити її вже не можна буде.

А за невиконання рішення керівник замовника заплатить 85 тисяч гривень штрафу

В новій редакції закону ще більше відповідальність нестимуть недобросовісні замовники. Наприклад, якщо  замовник застосував переговорну процедуру там, де не мав би, безпідставно відхилив тендерну пропозицію, запізно чи зарано оприлюднив свою пропозицію тощо — заплатить штраф від 25,5 тис. грн до 51 тис. грн. У разі повторного порушення впродовж року — від 51 тис. грн до 85 тис. грн.

Якщо будуть придбані товари, роботи і послуги до/без закупівлі або буде укладено договір так само до/без закупівлі, то керівник замовника сплатить штраф від 34 тис. грн до 170 тис. грн. 

Поступово держава також почне відмовлятись від тендерних комітетів. Наразі вони переважно складаються з працівників сторони замовника. Часто ці люди не можуть фахово провести конкурс або відреагувати на скарги. Крім того – це зацікавлена сторона торгів. Натомість новий закон пропонує ввести посаду Уповноважених осіб для того, щоб процедура проходила більш професійно. Робота таких фахівців буде оплачуватися.

Також з’явиться новий інструмент для боротьби з штучним заниженням вартості послуг чи матеріалів – система підсвічуватиме аномально низьку ціну. Щоб укласти договір із замовником постачальник повинен буде таку низьку ціну обгрунтувати.  

І коли це все запрацює?

Нововведення вступають в дію через півроку після публікації, тобто, вже у 2020 році.

Джерела: Сайт Верховної ради України (Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг); Сайт Верховної Ради України (Проект Закону про внесення змін до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг),Сайт Верховної Ради України (Проект Закону про особливу процедуру усунення Президента України з поста (імпічмент)),Сайт Верховної Ради України (Про статус народного депутата України),Сайт Верховної Ради України (Проект Закону про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України), НВ Бізнес  (коментар Омеляна про впровадження автоматичного вагового контролю),Сторінка Укравтодор у ФБ ( про впровадження пілотного проекту із встановлення автоматичного вагового контролю), Голос України (Закон “Щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю”), Владислав Чечоткін  (про Розетку і вбивство ФОПів), Радіо Свобода (Коментарі Владислава Криклія та Юрія Лавренюка щодо спрощення процесу розмитнення машин з іноземною реєстрацією), Економічна правда (Мінінфраструктури про розмитнення машин з іноземною реєстрацією), Сайт Верховної Ради України (Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відтермінування застосування штрафних санкцій за порушення порядку ввезення транспортних засобів на митну територію України), Укрінформ l (про кешбек), Сайт Верховної Ради України (Проект Закону про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України), Кореспондент (про зважування авто в русі), Сайт Кабінету Міністрів України  (Кабмін про Прозоро), Сайт Прозоро  (Прозоро про зміни в Прозоро)

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *