pexels-photo-258965-2

Перевершити Моцарта, або фортепіано “для чайників”

Текст: Євгенія Науменко

WARNING! Текст для тих, кого тільки-но осяяла думка навчитися грати на фортепіано, а класні пацани вже і так все знають.

Ціна на навчання: індивідуальні заняття – 1080-1800 грн/міс, заняття в групах – 600-1000 грн/міс  

Ціна за інструмент:

Класичне акустичне фортепіано: від 3 тис. грн за старе фортепіано до 400 тис. грн за дуже якісне нове. Старі фортепіано власники інколи віддають безкоштовно, але вам доведеться заплатити за перевезення інструменту.

Електронне фортепіано: від 8 тис. грн до 130 тис. грн,  середня ціна – 12 тис. грн.

Синтезатори: від 3 600 грн до 122 тис. грн, середня ціна – 10 тис. грн.

Мені дуже подобається, як звучить фортепіано. Я зможу стати Гербі Генкоком (Євгеном Хмарою), якщо почну вчитися зараз?

Якщо чесно – навряд. Гра на фортепіано з тих навичок, які краще прививати з дитинства. Тоді ця навичка  укріплюється, покращується і виростає разом з м’язами рук.

Не дарма в музичну школу віддають з дитинства, з 5 років. Загальна програма в музичній школі триває 7-10 років. Піаністів можна порівняти зі спортсменами, танцівниками. Гра на піаніно – це теж механічна пам’ять. Для фортепіано не потрібний абсолютний музичний слух.

Хоча, як стверджує завідувачка відділу загального фортепіано Запорізької дитячої музичної школи №8 Тетяна Тішина, оволодіти саме нотною грамотою дорослому легше, ніж дитині, хоча б тому, що доросла людина підходить до цієї справи усвідомлено і з ентузіазмом.

За умов пекельної цілодобової праці, безмежного бажання та навіть одержимості цією справою за 5-10 років можна навчитися грати на гідному рівні і, навіть, підбирати мелодії на слух. Але шанси стати визначним піаністом(-кою), на жаль, мізерні.

Звичайно, якщо ти хочеш просто вивчити улюблену пісню, то за допомогою відеоуроків можна запам’ятати просто механічні рухи, розташування клавіш і силу удару по клавішах. Тобто без мук галактичного масштабу. Але й без великого толку, бо на те, щоб вивчити ще одну пісню потім піде стільки ж часу. Натомість, вивчивши музичну грамоту, ви зможете розбирати будь-які твори самостійно, поступово зменшуючи зусилля на прості фрагменти.

Фортепіано, піаніно і рояль – це взагалі одне й те саме?

Фортепіано – це збірне поняття струнно-клавішних музичних інструментів: піаніно і роялю. Піаніно, до речі, це розмовна назва фортепіано. В класичних музичних школах вас не похвалять, якщо так обзиватимете інструмент.

Різниця ж між роялем і фортепіано у розташуванні струн, деки (великої пластини, яка передає коливання звуку від струн повітрю) і механічної частини – вертикально і горизонтально відповідно. Крім того, рояль більш громіздкий, однак звучить краще і голосніше ніж піаніно.

Це звучить, як дуже складна штука. Хто його вигадав взагалі?

Фортепіано було винайдене на початку XVIІІ століття італійцем Бартоломео Крістофорі. Він заклав основні деталі сучасного механізму фортепіано, а решта майстрів з роками вдосконалювали конструкцію інструменту. До цього у широкому вжитку серед музикантів були схожі інструменти, попередники фортепіано – клавесин та клавікорд. Останній вважається найдавнішим струнно-клавішним інструментом, винайденим приблизно у XV столітті. Проте, вони видавали звуки занадто тихо, що пасувало лише для камерних домашніх виступів.

Масово композитори почали віддавати перевагу фортепіано наприкінці XVIII століття, вже після періоду творчої діяльності Моцарта. Маестро з дитинства вчився грати саме на клавесині.

А це реально – кожною рукою грати різне?

Це практично магія. При цьому треба змушувати працювати однаково обидві півкулі мозку.

Є декілька способів навчитися цьому. Хтось вчиться потихеньку одразу двома грати, щоб обидві руки звикали грати одночасно. А хтось вчить окремо кожну руку, а потім зводить їх.

Ну тут хоч просто клавіші натискати. Виглядає простіше, ніж з тими струнами. Чи ні?

Ні, не простіше. Гітара має розграфлений гриф і позицій рук не так багато. На відміну від гітари, де можна користуватися табулатурою, для фортепіано знання нотної грамоти є набагато важливішим.

Також, для гри на піаніно потрібна скоординована робота всіх пальців обох рук і ноги. При цьому обидві руки виконують однаково важку роботу. З гітарою – все ж трохи простіше в цьому сенсі.

Ну і, звичайно, на клавіші треба не просто натискати, а навчитись натискати по-різному,  щоб “видобувати” звуки різної гучності, тривалості і характеру звучання.

Нога? Ще й на педалі треба натискати? Навіщо вони?

Так, нога. Фортепіано має дві педалі. Найчастіше використовується права. Вона потрібна для того, щоб, наприклад, зробити «легато», тобто плавно поєднати ноти між собою. Або продовжити звучання попередніх клавіш, поки ви натискаєте нові, утворюючи фон, тобто гармонію. А ліва – приглушує звук. Але її використовують рідко.  

У гітари шість струн, а чому так багато клавіш у фортепіано?

Фортепіано називають королем всіх інструментів. Регістри (ділянки звукового діапазону) фортепіано – це весь оркестр.  Музичний діапазон, тобто загальний обсяг звуків від найнижчого до найвищого ділять на регістри. Вони відрізняються сукупною схожістю звуків за висотою. Регістрів існує 3 і, грубо кажучи, кожен з них включає в себе по три октави: низький (субконтроктава, контроктава, велика октава), середній (мала, перша, частково друга), високий (третя, четверта, п’ята). На клавіатурі класичного акустичного фортепіано представлені всі 9 октав. Від найвищих нот, які притаманні скрипці, до найнижчих нот контрабасу. Тобто двома руками ви можете зіграти на всіх струнних інструментах.

Це правда, що потрібно мати довгі пальці?

Ні. Можливо, просто зручніше грати. Проте з будь-якими пальцями можна навчитися грати. Важливіше правильно тримати кисті – “куполом”. В музичних школах часто просять уявити, що ви тримаєте в кожній руці по яблуку. А викладачі з особливим почуттям гумору, пропонують уявити що у ваших руках маленькі гномики і грати треба так, аби їх не роздавити. Позиція рук важлива, бо якщо привчитесь тримати руки не правильно – буде, наприклад, важко дістати однією рукою до всіх потрібних клавіш або швидше змінити положення рук.

А як навчитися читати ноти?

Ноти – це як літери. Вчиш їх окремо, потім вчишся читати ціле слово – музичний такт, потім – фразу, а потім текст. Нотна грамота – це те саме, що грамота у мові.  Нотна грамота – власне і є основною частиною тієї загадкової дисципліни сольфеджіо, що наводить на всіх страх та нудьгу.

Олена Мацелюх, львівська органістка, радить не підписувати ноти: “Почнеш підписувати – навпаки заплутаєшся, перестанеш розуміти, де яка нота”.

Для того є спеціальні вправи на запам’ятовування. Наприклад, легенькі пісеньки, що починаються від кожної окремої нотки, а потім вчать пісеньку на всі ноти.

Скільки разів на тиждень краще займатися?

Як і для гітари, все залежить від мети. Якщо вона дуже амбітна, то що частіше, то краще. Навичка закріплюється залежно від кількості її повторів. Найкраще – кожного дня по декілька годин.

Музика – це не є вірш, що сів вивчив за вечір. Для зрілого музиканта з досвідом у 20-25 років, щоб добре заграти класичний твір середньої важкості треба приблизно 3 місяці. Це кропітка праця. “Коли кілька місяців вчиш кожного дня один твір, потім виходиш, один раз виступаєш з ним. А якщо на півроку залишаєш той твір, знов треба його вчити! Це так образливо”, – жаліється львівська органістка пані Олена.

Невеличкі музичні етюди в музичній школі вчать за 2-3 місяці, наприклад маленькі п’єси для фортепіано Баха з нотного зошиту Анни Магдалени Бах.

А я зможу сам(а) писати музику?

Якщо ви початківець, то, можливо розписати музичну і вокальну партію не зможеш, але вигадати – легко. Якщо, звичайно, йде мова про пісню, а не про симфонію. Бо це вже дуже складна форма. І слід прописати не тільки партію для фортепіано, а й для кожного інструменту в оркестрі.

Ну добре, почнімо хоча б з чогось! Порадьте кілька відео-уроків для початківців

Із задоволенням! Ця тітонька  – класична вчителька. Навчить вас і сольфеджіо, і окремо як зіграти класичні музичні твори і популярні пісні. На каналі курс з 31 уроку. Від банального як правильно ставити руку, пальці, які існують ноти, що таке скрипковий ключ, мажор і мінор, до пояснень що таке інтервали, як будувати акорди і як визначати тональність.

А з цим хлопцем можна паралельно вчити англійську. Він детально розкладає все по поличках, так само пояснюючи основи: чим відрізняється скрипковий ключ від басового, як читати ноти, чим відрізняється нота з прозорим і замальованим колом, або нота без “хвостику” з двома “хвостиками”. Вже на другому уроці він заспокоює своїх глядачів, що це просто спочатку здається дуже важко, але ж 7-річні дітки якось це вчать.

У цього дядька  приємний радійний голос, якісна картинка і найбільш інтерактивні уроки. Цілий урок він присвячує тому, як правильно сидіти за інструментом. Щоб краще запам’ятати акорди він розповідає про хлопчика, який йде вулицею Піаніно. І має три навчальних відео пісні Джастіна Тімберлейка “Can’t stop the feeling” для різних рівнів володіння фортепіано.

Уроків українською мовою ми, на жаль, не знайшли. Тому, якщо ви такі знаєте – напишіть нам і ми обов’язково додамо їх у нашу підбірку.

Для підготовки цього тексту ми звертались до таких джерел: сайтів http://www.letopis.info, wikipedia.org, http://www.richmanmusicschool.com, http://soltem.livejournal.com, http://propianino.ru та експертів Ангеліни Яковлевої (муз освіта клас фортепіано, викладач музики, диригент хорів і оркестрів, вокаліст), Олени Мацелюх (піаністка, органістка), Тетяна Тішиної (завідувачка відділу загального фортепіано Запорізької дитячої музичної школи №8).

Це – чотирнадцятий текст із серії публікацій “Все можна зрозуміти”. Наприкінці 2016 року ми провели фандрейзинг, щоб створити серію із 30 текстів, що пояснюють складні речі простими словами. Дякуємо вам за підтримку. Ми вітаємо відгуки та побажання щодо тем.

Головне фото: Pexels.com.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *