Знімок екрана 2020-01-17 о 09.47.14

Протести в Гонконзі: що відбувається, й до чого тут Україна

 

Текст: Світлана Моренець

Масові демонстрації в Гонконзі не вщухають вже більше восьми місяців. Сотні активістів заарештовані, є постраждалі й навіть загиблі. За що борються протестувальники, що таке закон про екстрадицію, до чого тут українська Революція Гідності, й чому з Гонконгу депортують українців Lustrum пояснює. 

Із чого почалися протести в Гонконзі?

Протести почались у кінці березня 2019 року проти закону про екстрадицію, але це далеко не перший випадок невдоволення жителів острова політикою материкового Китаю. 

Щоб у всьому розібратися, треба згадати історію Гонконгу. Гонконг був британською колонією до 1997 року англійці орендували в Китаю острів на 99 років і використовували його як зручний порт. Коли термін оренди минув, дві країни підписали Спільну китайсько-британську декларацію. Згідно з нею Гонконг став особливим адміністративним районом у складі Китайської народної республіки зі своїми законами й автономією впродовж щонайменше 50 років після передачі.

Великі протести проти політики Китаю і втручання Китаю у внутрішні справи Гонконгу розпочалися ще з 2003 року. Найвідомішою стала “Революція парасольок” тоді офіційний Китай вирішив допускати до виборів 2017 року лише тих кандидатів, які будуть узгоджені з Пекіном. “Революція парасольок” цього не дозволила. 

Впродовж наступних років відбувалися чимало подій, які тільки підсилювали протестні настрої. Серед таких: дискваліфікація з виборів демократичних кандидатів, кримінальне переслідування демократичних лідерів, які вже відсиділи в тюрмі понад два-три строки, втручання в роботу гонконгського парламенту, суддів, поліції та міграційних органів. І нарешті законопроект про екстрадицію. 

І що взагалі таке той закон про екстрадицію?

Цей закон дозволяє передавати правопорушників із Гонконгу до материкового Китаю, Тайваню та Макао. Тобто, якщо ці країни звинувачують людину в певних злочинах і хочуть судити її на своїй території вони отримають таке право. 

Гонконг має угоди про екстрадицію з 20 країнами. Серед них Велика Британія та США. Із Китаєм такої угоди немає. Приводом для розгляду законопроекту стало вбивство, яке відбулося на Тайвані: 20-річну жительку Гонконгу під час відпустки вбив її хлопець, після чого втік до Гонконгу. Це ситуація викликала великий резонанс у суспільстві. 

Справа в тому, що Китайська Народна Республіка називає Тайвань своєю провінцією. Організація Об’єднаних Націй і велика частина світової спільноти офіційно визнають владу КНР над Тайванем, але зараз острів контролює демократична держава Китайська Республіка. Тобто, питання приналежності Тайваню досі остаточно не вирішене. 

Офіційна влада Гонконгу не визнає суверенітету Республіки Китай, тому хлопця не екстрадували до Тайваню. Натомість, уряд Гонконгу запропонував законопроект про екстрадицію з Китайською Народною Республікою тоді обвинуваченого віддали б саме туди. 

Цей законопроект про екстрадицію і став приводом для протестів. Адже він може зробити будь-яку людину в Гонконзі вразливою до китайської влади. Включно з тими, кого переслідують із політичних причин. Зараз політичні біженці з Китаю знаходяться в Гонконзі у відносній безпеці, але цей закон дозволить екстрадувати і китайських опозиціонерів. У свою чергу влада Гонконгу запевняє, що треба закрити лазівки й не дати місту стати притулком для втікачів. 

Чого хочуть протестувальники?

Протестувальники хочуть зберегти правову автономію Гонконга. Зокрема не хочуть, аби влада прийняла закон про екстрадицію. 

Перший марш проти законопроекту про екстрадицію відбувся 31 березня 2019 року. А перші сутички між протестувальниками й поліцією сталися 9 червня після заяви уряду, що дискусії щодо законопроекту про екстрадицію продовжаться. Після перших сутичок протестувальників почали арештовувати, а вже 12 червня поліція стріляла в мітингувальників гумовими кулями. У відповідь на це за кілька днів кількість протестувальників зросла до півтора мільйона людей, що стало рекордом для Гонконгу.

Крім повного відкликання законопроекту про екстрадицію, демонстранти висунули й інші вимоги до уряду:

  1. Не кваліфікувати дії протестувальників як “повстання”.
  2. Звільнити всіх політв’язнів та людей, заарештованих під час протестів.
  3. Відставка глави адміністрації Гонконгу Керрі Лам.
  4. Проведення незалежного розслідування, щоб з’ясувати, чи не були дії поліції під час розгону протестів раніше надмірно жорстокими.
  5. Скасувати заборону на носіння масок і балаклав під час акцій протесту та в громадських місцях.

Хто бере участь у цих акціях протесту?

У протестах беруть участь люди абсолютно різного віку, починаючи від школярів і закінчуючи літніми людьми. Головна рушійна сила студенти. Мітинги в Гонконзі не мають чітко визначеного лідера, демонстранти організовуються через соцмережі. Гонконгці активно користуються закритими месенджерами: Telegram, WhatsApp, Signal і FireChat. Вони мають функцію шифрування, дають можливість зберегти свою анонімність, уникнути прослуховувань і стеження за учасниками розмов. 

І як на це все реагує влада? Ідуть на якісь поступки?

На якісь ідуть, але поки що далеко не по всіх пунктах вимог, та й не зрозуміло, наскільки ці поступки реальні. Після чотирьох місяців протестів, 4 вересня 2019 року голова адміністрації Гонконгу Керрі Лам заявила, що відкличе законопроект про екстрадицію правопорушників на материковий Китай. Але демонстрантів це не зупинило: тепер вони вимагають виконання всіх пунктів своїх вимог. 

Головний координатор Українського центру вільного Гонконгу Артур Харитонов розповідає, що, насправді, на реальні поступки влада так і не пішла. Справа в тому, що демократичної більшості парламенту Гонконгу вистачало, аби не дати “пройти” законопроекту про екстрадицію. 

А більше поступок не було ніяких. Досі незрозуміле питання щодо закону проти масок, який повністю продублював диктаторські закони колишнього президента України Віктора Януковича в 2014 році. Верховний Суд Гонконгу попередньо визнав цю заборону адміністрації Гонконгу незаконною, вона не діє, але остаточного рішення щодо цього закону поки немає. 

Усі інші вимоги, за які борються гонконгці, не виконані. Серед них: звільнення всіх політичних в’язнів і заарештованих протестувальників, яких вже понад 6000, відставка уряду Керрі Лам, створення незалежної міжнародної комісії щодо розслідування злочинів, скоєних поліцією, повна відмова від кваліфікації дій протестувальників як “повстання”, зміна виборчої системи й надання прямого виборчого права one person one vote (одна людина один голос), адже зараз очільника Гонконгу може вибрати тільки спеціальна комісія з 1200 членів, відбір яких узгоджується з Китаєм.

Наприкінці листопада 2019 року в Гонконзі відбулися вибори до районних рад. Що важливо, демократична опозиція здобула більшість голосів. Районні ради переважно займаються консультуванням уряду Гонконгу щодо добробуту громадян автономії  реальних повноважень вони не мають. Тим не менше, на сьогодні це єдині повністю прямі вибори в Гонконзі, тому вони мають важливе психологічне значення. Ці вибори стали своєрідним референдумом щодо підтримки протестів, адже вперше за багато років перемогла демократична більшість. 

До того ж, 117 обраних районних представників засідатимуть в складі комітету з 1200 людей, які обирають главу уряду Гонконгу, тому мінімальний вплив вони все ж матимуть. 

Чи є постраждалі під час протестів?

Протестувальники відслідкували щонайменше дев’ять випадків самогубств, які безпосередньо пов’язані з демонстраціями. Про це пише The Guardian у статті від 22 жовтня 2019 року. У п’яти з цих випадків жертви залишили записки про самогубство, пов’язані з протестами, а три були пов’язані з подіями після законопроекту про екстрадицію. В одній записці навіть зазначалося: “Те, що потрібно Гонконгу, це революція”. 

Осінь гонконгських протестів стала більш кривавою, ніж літо: 3 тисячі людей поранені та близько 5 тисяч заарештовані. Деяких активістів знаходять мертвими, як, наприклад, 13-річну протестувальницю та чемпіонку Гонконгу з плавання, тіло якої опинилося в морі після чергової масової акції. Станом на сьогодні зафіксовано більше двадцяти смертей, проте жодна з них не була визнана поліцією як смерть в ході протестів. Кожне тіло, яке знаходять, кваліфікують як самогубство.

А як на все це реагує світ?

Більшість світових лідерів засуджують дії гонконгського уряду. Конгрес США схвалив законопроект, яким підтримує демократію та права людини в Гонконгу. Президент США Дональд Трамп підписав його 28 листопада 2019 року. Цей законопроект зобов’язує Державний департамент США доповідати Конгресу щодо того, чи має Гонконг достатньо автономії для продовження торгових привілеїв з боку США. Ще у двох підписаних Трампом документах забороняється експорт із США до Гонконгу засобів для розгону демонстрацій: сльозогінного газу, гумових куль і електрошокерів раніше США мали право торгувати з Гонконгом засобами для придушення протестів. 

Артур Харитонов розповідає, що це наразі найсильніший антикитайський закон у світі, який розглядає Гонконг як окремого економічного партнера Сполучених Штатів поза комуністичним Китаєм. Натомість, Китай попередив США про “жорсткі заходи” у відповідь й викликав американського дипломата з вимогою до США припинити втручатися у внутрішні справи країни. 

Що стосується інших країн, є жорстка позиція уряду німецького парламенту, а також Швеції, Данії, Норвегії. Ліберальна партія Норвегії номінувала гонконгські протести на здобуття Нобелівської премії миру 2020 року. Австралія зараз готує пакет санкцій проти Китаю, а Японія заявила, що введе санкції проти китайських чиновників, якщо Китай не припинить втручатися в державні процеси Гонконгу. 

До чого тут Україна?

Україна вже понад 5 років є джерелом натхнення для народу Гонконгу. Вони знають, як героїчно українці боролися за свою свободу під час Революції Гідності, як Україна веде оборонну війну проти Росії й бореться за деокупацію своїх територій, говорить експерт Харитонов. Більше 100 000 людей наприкінці літа одночасно дивилися документальний фільм “Зима у вогні” про українську революції прямо на площі, а українські прапори гонконзькі протестувальники використовують як символ свободи. 

Кажуть, українців депортують із Гонконгу. Це правда? За що?

Так. Усе почалося з того, що українські активісти громадської організації “Гонор” приїхали в Гонконг, а потім виклали фотографії й відео на тлі протестів. Російські пропагандистські ЗМІ й китайське видання Global Times, яке представляє інтереси Кремля в Китаї, назвали їх “нео-нацистами”. Після цієї ситуації більше 10 українців не пустили в Гонконг. 

Артур Харитонов розповідає, що причини тут дві. По-перше, Китай негативно ставиться до Революції Гідності, систематично продовжує голосувати проти українських резолюцій в ООН. Для них українець є експортером свободи, а свобода небезпечна ідея для комуністичної партії. По-друге, російська пропаганда продовжує “демонізувати” українців, які подорожують до Гонконгу.

Що відбувається в Гонконзі зараз? 

Ще задовго до Різдва в Гонконзі демонстранти анонсували марш за демократію, який вимагав звільнення політв’язнів та виконання решти вимог протестувальників. Але уряд пішов на жорстку зачистку в Різдвяну ніч, людей били й заарештовували, постраждалих дуже багато. Як наслідок, у новорічних протестах взяли участь близько мільйона людей, заарештували більше 400 демонстрантів. Ці події тільки загострили протести. 

Новий, 2020 рік, буде дуже буремним, говорить Артур Харитонов. “Люди не збираються розходитися. Уряди Гонконгу й Китаю налаштовані атакувати людей й далі “закручувати гвинти”. Але гонконгці не готові здаватися вони будуть боротися до останнього за виконання всіх вимог”, говорить експерт. 

Джерела: інтерв’ю з Головним координатором Українського центру вільного Гонконгу Артуром Харитоновим, стаття про протести в Гонконзі від “CNN” стаття про самогубства гонконгських протестувальників від “The Guardian”, інтерв’ю з Дарреном Лонгом – журналістом South China Morning Post, новина про відкликання закону про екстрадицію у “BBC”, новина про схвалення законопроекту про підтримку Гонконгу Конгресом США у “CNBC”, стаття про протести в Гонконзі від “Free Hong Kong Center”, стаття про майдан у Гонконзі в “Liga.net”, хронологія протестів у Гонконзі від “Wikipedia”, новина про затримання українців у Гонконзі від “УНІАН”, новина про підписання Трампом закону про підтримку протестів у Гонконзі в “Радіо.Свобода”. 

Читайте також про “Справи Майдану”: що з ними, чому голодує адвокатка та через що розгорівся скандал. 

А ще про Ґрету Тунберґ: як школярка стала людиною року. 

Facebook Comments