Romanian Flag Against Cloudy Sky

#щотамусусідів Румунія: Все про румунські антикорупційні протести

Це – третій текст із серії публікацій “Все можна зрозуміти”. Наприкінці 2016 року ми провели фандрейзинг, щоб зібрати кошти на створення серії із 30 текстів, що пояснюють складні речі простими словами. Дякуємо вам за підтримку. Ми вітаємо відгуки та побажання щодо тем.

Текст: Анатолій Максимов

Вже котрий день всі телеканали, газети і сайти, політики і лідери думок в один голос говорять нам про Румунію і проводять паралелі з Революцією Гідності. В Бухаресті на вулиці вийшли сотні тисяч людей. Ми розібрались, що сталося і чого вимагають румунці.

Що сталося в Румунії

У чому суть нової постанови, що обурила людей

До чого домовилися

Боротьба з корупцією у Румунії: кого саджали

Як працює головний антикорупційний орган Румунії

Чому протести продовжуються

Коли румуни протестували востаннє

 

Що сталося в Румунії?

У столиці Румунії Бухаресті, а також у кількох менших містах країни, таких як Клуж-Напока та Тімішоара, не вщухають масштабні протести. Сотні тисяч людей не йдуть з площ, вимагаючи відставки уряду і навіть розформування правлячої соціал-демократичної партії, яку протестувальники звинувачують в усіх бідах.

Ще однією вимогою румунських революціонерів є не допустити амністії лідера соціал-демократичної партії Лівіу Драгня, в 2015 році звинуваченого у виборчому шахрайстві та засудженого до двох років умовно. Приводом до таких масштабних протестів стало прийняття урядом декрету про амністію засуджених, які вчинили корупційні злочини. До акцій протесту приєднався навіть президент країни Клаус Йоганніс. За що Драгня охрестив акції громадянської непокори “підготовкою перевороту”.

У чому суть нової постанови? Що так обурило людей?

У рейтингу сприйняття корупції Transparency International Румунія займає 57 місце зі 176 країн (до слова, Україна – лише 131). Такий показник зазвичай означає, що країна докладає зусиль для боротьби з корупційними злочинами. Румуни відчули у нових декретах загрозу відновлення при владі політиків, які брали великі хабарі, тому аж 500 000 людей за загальними підрахунками вийшли на акції протесту у останні дні січня – перші дні лютого. Проте ця історія почалася трохи раніше.

Насправді, перші повідомлення про скандальну амністію з’явилися ще 18 січня, коли проекти урядових декретів вперше з’явилися у ЗМІ. Перший з них передбачав зменшення термінів ув’язнення за “перевищення службових повноважень”, “недбалість у роботі” та “конфлікт інтересів”, а другий, найбільш важливий – амністію корупціонерів, які нанесли збитків країни менш ніж на 44 тисячі євро. Тепер за правопорушення з першого документу можна було відбутися штрафом або перебуванням за гратами від 6 місяців до 3 років. В той час, як чинний закон передбачав покарання у розмірі від 2 до 7 років позбавлення волі.

А ті держслужбовці, яких зловили на дискримінації громадян за расою, національністю, статтю, сексуальною орієнтацією, мовою, релігією і т.д., мали шанс провести у в’язниці лише від місяця до одного року (на відміну від тих же 2-7 років за чинним Кримінальним Кодексом).

Ба більше, якщо за поданням політика було видано будь-який закон, постанову чи декрет, який ставив його особисті інтереси вище національних, то відповідно до запропонованих змін, він звільнявся від будь-якої кримінальної відповідальності за це подання чи впровадження закону в дію.

А корупціонери засуджені на термін менш ніж 5 років, мали, згідно з новим декретом, вийти на свободу. Не дивлячись на втручання президента, парламенту та висловлену незгоду громадянського суспільства і без консультацій з ними, декрети були прийняті та опубліковані в ніч на 1 лютого на екстреному засіданні уряду під час розгляду бюджету країни на 2017 рік. Це рішення ще вночі зібрало перед будівлею уряду тисячі людей.

Міністр юстиції Флорін Іордаче пояснив необхідність амністії переповненістю румунських в’язниць та наріканнями з боку Євросоюзу на погане поводження з ув’язненими в румунських тюрмах. Ба більше – міністр назвав хабар до 44 000 євро невеликим і заявив, що такі дії хабарників варто декріміналізувати.

І що ж далі? До чого домовилися?

На щастя в Румунії здоровий глузд переміг досить швидко. Верховний суд країни, розглянувши документи, виступив проти їх впровадження, пояснивши, що вони можуть підірвати всю систему боротьби з корупцією у Румунії, яка діє доволі успішно. Вища Рада Магістратури перенаправила декрети до Конституційного Суду, який, за словами президента, “може скасувати рішення уряду”. І вже 4 лютого під тиском протестів декрети було скасовано, про що оголосив сам прем’єр-міністр країни.

Президент Клаус Йоганніс прокоментував це рішення словами: “Проблема була в тому, що у країні, де діє верховенство права, не можна діяти так, як наш уряд”.

То у Румунії справді діє верховенство права і всі рівні перед законом? 

Схоже, що так і є. У Румунії за грати легко можуть потрапити родичі президента, міністри, циганські барони, політики та урядовці, а отже – майже досягнуто дуже важливої риси демократичного суспільства – рівності усіх перед законом. За три роки (2013-2016) за корупцію, хабарництво та пов’язані злочини були заарештовані два прем’єри, 25 депутатів, 16 міністрів та 5 генералів і мерів міст, а загалом під слідством – близько 1250 людей.

Наприклад, Мірчу Бесеску, брата не менш одіозного екс-президента Румунії Траяна Бесеску, відправили під арешт на 4 роки за хабарництво. Такі ж звинувачення висунули колишньому прем’єр-міністру країни Андріану Настасє. За два процеси він був засуджений у сумі на 6 років ув’язнення. Завдання шкоди країни на 62 мільйони євро привело на лаву підсудних очільницю Національного управління з боротьби з економічними злочинами та тероризмом Аліну Біку, а відкати різним компаніям у розмірі 33% від загальної суми і 10% у свою кишеню – діючого тоді мера Бухаресту Соріна Опреску.

Дійшло навіть до того, що безжальна антикорупційна прокуратура Румунії постановила затримати найбагатшу людину країни – бізнесмена та мільярдера Йоана Нікулає. Він був засуждений на 2,5 роки разом з мером міста Бреїли Георге Станку за незаконне фінансування президентської кампанії Мірчи Джоане 2009 року (виграв ті перегони якраз Траян Бесеску). За даними слідства, Джоане у разі перемоги, обіцяв призначити на ключові посади близьких до Нікулає людей.

Усі ці успішні судові рішення надихнули румунів вийти на протести проти послаблення антикорупційних законів навіть для маленьких хабарів, не кажучи вже про корупцію у вищих ешелонах влади.

То це румунський варіант НАБУ? А як воно працює?

Румунський варіант НАБУ – Національне Антикорупційний Директорат (НАД або DNA- оригінальна абревіатура). Його було створено ще у 2002 році, задовго до вступу Румунії у ЄС (А стала Румунія частиною Євросоюзу у 2007 році). Як кажуть самі румуни, “ми були змушені почати боротися з корупцією, інакше нас би не взяли до Євросоюзу”.

Втім, за багато років діяльності НАД результатів не було. Втомившись, ЄС у 2011 створив для країни нову антикорупційну стратегію та порадив переформатувати антикорупційний орган. І це дало свої результати. Перші затримання почалися у 2013 році і з тих пір їхня кількість лише збільшується, як і кількість справ, переданих до суду.

“Наш антикорупційний орган неможливо підкупити чи звільнити, якщо комусь щось не подобається”, – кажуть румуни. І дійсно, НАД – повністю незалежна організація.

За словами голови Національного Антикорупційного Директорату Лаури Кодруц Ковесі, довіра суспільства до цієї установи за кілька років зросла на 60%. А 83% порушених кримінальних справ ґрунтуються на повідомленнях громадян і громадських організацій. «У 2014 році лише 17% зареєстрованих справ грунтувалися на інформації з преси, розслідуваннях журналістів», – розповіла вона в кінці 2014 року.

Щоб управління взялося за справу злочин має відповідати одному з трьох головних критеріїв: завдання шкоди країні на більш ніж $ 200 тис, якщо вартість залучених в корупційній схемі товарів перевищує $10 тис., або злочин вчинено румунським високопосадовцем, не нижче певного рангу, тоді розмір збитків не має суттєвого значення. До високих рангів належать члени парламенту, члени Уряду, певні високопосадові службовці центральної і регіональної адміністрацій, судді і прокурори, мери міст, офіцери поліції і працівники митниць або особи, які займають посади не нижче за керівника національної компанії або підприємства чи фінансово-банківської установи.  Саме тому декриміналізація корупційних злочинів з відносно невеликими збитками для держави так обурила румунів, адже вона, по суті, могла декриміналізувати злочинців у вищих ешелонах влади.

Управління має свою поліцію (щось на кшталт спецназу НАБУ), тож не залежить у цьому аспекті від інших силових відомств. Воно також може розслідувати справи, які йому передали з Європейського Союзу, якщо сума збитків перевищила мільйон євро. Зазвичай це шахрайство, ухилення від сплати податків, митна корупція, зловживання посадовими обов’язками.

Ну ок, постанову скасували, але протести ж продовжуються. Що ще не так з румунським урядом?

Справді, акції протесту не припинилися після того, як уряд у неділю скасував скандальні декрети. Румуни кажуть, що не довіряють новому уряду, який працює заледве місяць і вже встиг втягнути країну у настільки глибоку кризу. Громадяни вважають, що відміна декретів – лише часткова поступка і тепер уряд піде іншим шляхом – через парламентську більшість. У парламенті закон можна буде переписати і прийняти ці постанови ще раз. Румуни також в принципі не вірять, що уряд здатен дотримуватись слова, а тому він має піти у відставку.

“Ми будемо тут доти, доки новий уряд не покине спроби послабити антикорупційні закони. Ми тут, бо не маємо до нього довіри”, – розповіла американській газеті New York Times одна з учасниць акцій протесту у Бухаресті.

“Це не лише рух проти корупції”, – пояснює New York Times Крістіан Пірвулеску, декан департаменту політології у Школі Політичних Досліджень та Публічної Адміністрації. – “Це боротьба на захист демократії”.

Ну круто. І часто румуни так протестують?

Насправді, ні. Це наймасштабніші протести в Румунії з часів революції 1989 року проти диктатури Нікулає Чаушеску. Тоді за менш ніж 10 днів румунам вдалося скинути диктатора, хоча й не без втрат – Чаушеску наказав стріляти у протестувальників і на площах біля урядових будівель в Бухаресті загинуло понад 100 людей.

З тих пір у Румунії було спокійно аж до 2015 року, коли через протести після пожежі у нічному клубі Colectiv, у якій загинуло 64 людини, уряд Віктора Понти був змушений піти у відставку.  Тоді виявилось, що країна не готова до надзвичайних ситуацій, не вистачало опікових центрів, а ті що були виявились в жахливому стані. Це в свою чергу означало, що уряд не приділяв достатньої уваги охороні здоров’я за що і поплатився. Самого прем’єр-міністра ще раніше звинуватили у підробці документів, відмиванні грошей та ухиленні від сплати податків. Багато хто навіть зараз відчуває, що змінилося не так то й багато.

Але наймасштабніші з часів Чаушеску акції непокори в сусідній Румунії відбуваються саме зараз і протестувальники не розходяться. Восьмого лютого парламент Румунії має розглянути вотум довіри до уряду, але відставка кабінету Гриндяну малоймовірна, через те, що більшість мають його однопартійці, а у двох опозиційних партій лише 99 мандатів з 329 парламентських місць. Ми будемо слідкувати за подіями.

Джерела: New York Times, BBC, Politico, Romanian Insider, УНІАН, Romania curata, Історична Правдадорадчі матеріали організації економічного співробітництва і розвитку та мережі боротьби проти корупції для країн Східної Європи і Центральної Азії.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *