lustrum-3

Найдивніші епідемії, від яких страждало людство

Пандемія коронавірусу стала далеко не першим викликом для людства. Упродовж всього нашого існування світ уражали страшні й дивні епідемії, які досі ніхто не може пояснити. Чому багато сміятися не завжди добре, як можна померти від танців і чому паніка — найстрашніша епідемія, читайте в підбірці Lustrum.

Епідемія сміху

Здавалося б, що поганого може бути в тому, щоб сміятися? Епідемія сміху сталася в країні, яка розташована на сході Африки на березі Індійського океану — Танганьїка. Її сучасна назва — Танзанія. Це був 1962 рік, і це було зовсім не смішно. 

Тоді в селищі Кашаша в школі німецьких місіонерів навчалися 159 дівчат віком 12–18 років. Одного дня три учениці почали голосно сміятися, сміх переростав у регіт і крик, вони задихалися, але не могли зупинитися. За півтора місяця захворіли 95 дівчат — “вірус сміху”, здавалося, передавався після візуального контакту між хворими й здоровими. Крім сміху, проявлялися й інші симптоми: біль і висипання на тілі, втрата свідомості, проблеми з диханням, приступи плачу і крики.

Згодом навіть здорові діти не могли зосередитися на навчанні, тому 18 березня школу закрили. Після повернення до сімей школярки заразили людей у Кашаші та сусідніх селах. За літо в кількох селищах Танганьїки закрили 14 шкіл. Неадекватна поведінка передавалася як вірус — за весь час безконтрольним сміхом заразилися понад 1000 осіб. Усі інфіковані — діти та молодь, дорослих же хвороба не вражала. У вересні епідемія сміху в Танганьїці раптом припинилася. 

Остаточної відповіді, що це було, досі немає. Медики проводили лабораторні дослідження, але не знайшли збудників епідемії в довкіллі. Виключили їжу, воду, повітря, токсини, віруси, бактерії та паразитів. Сьогодні вчені тільки припускають, що масовий істеричний сміх у школярок був спричинений стресом від умов життя в інтернаті та неможливістю висловити протест. Сміх міг стати способом поскаржитися на навколишню дійсність. На щастя, від так званої епідемії сміху ніхто не загинув.

inside text banner 2 

Епідемія непритомності

Почалося все в палестинському місті Арабах у 1983 році. Одна школярка раптово почала кашляти й задихатися, а за кілька хвилин знепритомніла. Слідом за нею в школі непритомніли інші дівчата — за кілька тижнів більше 900 людей у ​​кількох різних селах на Західному березі страждали від однакових симптомів — вони кашляли й непритомніли один за одним. Більшість із постраждалих були дівчатами-підлітками. 

Мер міста вважав, що спалах став наслідком отруєння, зловмисного нападу на Палестину, який організував ізраїльський уряд. Його слова опублікували в ЗМІ, серед населення почалася паніка. Палестинські лідери висунули звинувачення Ізраїлю: нібито, їх труїли, щоб вигнати з Західного берега. Одразу після цього майже 250 людей в іншому селищі почали страждати від тієї ж хвороби. Вони запевняли, що бачили, як вулицями проїжджав автомобіль, з якого виривалися густі хмари чорного диму. Люди були впевнені, що їх отруїли. 

Дослідники перевірили шкільні майданчики. Вони виявили невелику кількість сірководню й газу, які часто продукуються погано утримуваними туалетами. Вони й могли стати причиною знепритомнень серед підлітків. Слідчі дійшли висновку, що хвиля скарг була наслідком масової істерії, навіть якщо спочатку був якийсь подразник із навколишнього середовища. 

Цей висновок підтримав і палестинський службовець охорони здоров’я Альберт Хефез. Він заявив, що 20% ранніх випадків, можливо, були викликані вдиханням якогось газу, але решта 80% були психосоматичними. До того ж, Альберт Хефез відстоював думку, що ізраїльська преса та палестинські медичні працівники тільки підживлюють масову істерику. На щастя, від “епідемії непритомності” ніхто не загинув, але довести, що ж насправді тоді сталося, досі не змогли. 

Танцювальна чума 

Страсбург, 1518 рік. Жінка на прізвище Троффеа виходить на міську вулицю й просто починає танцювати. Але танець затягується на кілька днів, поки жінка не вмирає. Її починають наслідувати інші мешканці: до кінця тижня без упину танцюючих людей стає 35, до кінця місяця — 400. 

Люди не перестають танцювати аж до повної знемоги. Утома, голод, відсутність відпочинку та сну стають причиною виснаження організму, масових інсультів і серцевих нападів. В окремі відрізки часу від танцювальної лихоманки щодня помирають близько 15 осіб.

Ця історія нагадує сюжет фільму, але, на жаль, вона відбувалася насправді. Тоді лікарі не знали, що відбувається з людьми, й як їх врятувати. Тому представники місцевої влади вирішили, що хворих можна вилікувати, надавши їм можливість танцювати цілодобово. У місті відкрили танцювальні зали, запросили музикантів, щоб змушувати заражених чумою безперервно танцювати. 

Але люди продовжили вмирати. Тому будь-які розваги в місті, включаючи азартні ігри, проституцію, музику й танці, були заборонені. Хворих зв’язували, щоб змусити їх припинити танцювати. Через кілька тижнів епідемія пішла на спад, а більшості уражених вдалося відновити контроль над своїми тілами. 

Причини танцювальної чуми невідомі до нині. Але теорій багато: від надмірного стресу до грибка, який спричиняє галюцинації. Так, за однією з версій, до аномальної поведінки жителів Страсбурга спонукав стрес — у ті часи Європа страждала від голоду, морозу й повеней. Жорсткі умови, постійне виживання могли спричинити масовий психоз. 

Натомість, у ще одній популярній теорії йдеться про те, що причиною нестримних танців стало отруєння матковими ріжками — грибком, який уражає злаки. Із злаків потім виготовили борошно. Справа в тому, що в грибку є алкалоїди, які за хімічною структурою нагадують ЛСД. Але, крім побічних ефектів у вигляді галюцинацій і втрати контролю над тілом, отруєння ріжками також призводить до втрати контролю м’язів, що, в свою чергу, змушує сумніватися в правдивості цієї теорії.

Джерела: стаття “The outbreak of hysteria that’s no fun at all” від The Guardian,  відео BBC The Dancing Plague of 1918, стаття  “An epidemic of laughing in the Bukoba district of Tanganyika” від Central African Journal of Medicine, стаття The New York Times “More schoolgirls in West bank fall sick”, відео про епідемію сміху від Laughology, стаття Wikipedia “1983 West Bank fainting epidemic”.

Читайте також Карантин в Україні: відповіді на найпоширеніші питання.

А ще 7 найпопулярніших українських фейків про коронавірус.

Facebook Comments