pexels-photo-144671

Список літератури: “Хто б міг подумати”, “Дивовижні пригоди всередині тіла”

Від редакції: Ми публікуємо короткі огляди прочитаних книжок – як нових, так і класики. Якщо ви прочитали книгу і вам є що про неї сказати – пишіть нам наlustrum.ua@gmail.com або на сторінку Facebook. 
Ася Казанцева “Хто б міг подумати!”

казанцева

Читала: Дарина Шевченко

Отже у мене шкільна, колеж, а потім ще дві вищі освіти і після прочитання цієї книжки мене все одно спіткали численні біологічні відкриття про функціонування власного тіла. Знаю, ви скажете, що в цьому нема нічого дивного, але, думаю, ви розумієте про що я. Всі ми живемо з упевненістю, що нам точно відомо що для нас добре, а що погано, що нас радує, а що засмучує. Насправді ні – і про це російська наукова журналістка Ася Казанцева написала аж 318 сторінок в книжці “Хто б міг подумати”.

В оригіналі книга написана російською, але я натрапила на український переклад в симпатичній палітурці у Книгарні Є і не втрималась. Переконала мене цитата авторки на звороті: “Я була зворушена, здивована і щаслива: досі я гадала, що поведінка чинної російської влади несумісна з нормальною культурною взаємодією між нашими країнами. Та в Україні, попри моє громадянство, переклали мої книжки і вони виходять друком…” Я люблю людей за адекватність і щирість – як же тут було не купити. Видали, до речі, вже дві книжки Казанцевої. Другу – “В інтернеті хтось не правий”, я ще не читала, але обов’язково буду.

Я не скажу, що книжка написана дуже простою мовою. Якщо ви, як я, вже добряче підзабули біологію та фізіологію, для кращого розуміння деякі терміни раджу гуглити, хоча інтуїтивно все буде зрозуміло. А зовсім складні речі авторка все ж пояснює. Для зручності в кінці книги є біологічний довідник. Я не заглядала в нього по ходу читання, але з задоволенням прочитала після завершення основних розділів, а потім ще раз повернулась до незрозумілого. Так, я дуже багато кутиків позагинала в цій книжці.

Ще одним одкровенням для мене стало – як смішно можна жартувати про гормони, білкові сполуки і піддослідних кроликів. Що не кажіть, а притомне почуття гумору автора підвищує якість будь-якого тексту, навіть якщо це молекулярна біологія. Думаю, саме через це, незважаючи на великий об’єм реально непростої інформації книжка читається дуже легко – я прочитала буквально за кілька днів.

Не побоюсь здатись смішною і поділюсь кількома фактами, які вразили особисто мене. Виявляється:

  • Причинно-наслідковий зв’язок у парі кохання-секс не завжди такий прямий, як мені здавалось. Хороший, а головне регулярний секс може призвести до кохання чи, принаймні, його посилити. Я вважаю, про це повинні попереджати на упаковках контрацептивів.
  • Організм не обдуриш. Оргазм при мастурбації – це, звичайно, теж оргазм, але така собі версія для бідних. Чому – спойлерити не буду, прочитаєте.
  • Протилежності таки притягуються і навіть пахнуть краще! А винюхувати собі правильного партнера найкраще в спортзалі, з очевидних причин. Та що казати – в спортзалі взагалі краще більше часу проводити.
  • Жінки й чоловіки однаково полігамні. Існує всього кілька видів моногамних тварин і люди до них не відносяться. Людська моногамія – це цілком соціальне явище.
  • Сезонна депресія існує. Її не вигадали ліниві хлопчики і дівчатка, вона є офіційно зареєстрованою хворобою.
  • “В будь-якій незрозумілій ситуації лягай спати” – не просто мем, а відповідь організму на стрес, щоб ви розуміли. Зміщена активність називається. В стресовій ситуації багато видів надають перевагу якимось звичним справам, ніби вдаючи що “нічого такого” не відбувається.

Мій список вражаючого, звісно, значно довший за це, але не весь же “сюжет” переказувати. Тому я просто дуже раджу цю книжку і бажаю цікавих відкриттів.

Уривок:

“Найефективнішим способом наростити концентрацію окситоцину є саме вагінальний секс. Річ у тім, що у всіх ссавців є рефлекс Фергюсона: підвищення концентрації окситоцину у відповідь на механічну стимуляцію піхви та шийки матки. На ветеринарних сайтах можна знайти таку пораду: якщо свиня народила поросят, але не може почати їх годувати, то потрібно взяти велосипедний насос, накачати їй у піхву повітря і затиснути рукою статеві губи, щоб повітря не виходило. Створений тиск приведе до посилення молоковіддачі, для якої необхідний окситоцин. Аналогічну пораду можна дати й чоловікам, які хочуть зміцнити прихильність коханої: їй потрібно забезпечити механічну стимуляцію піхви. Зазвичай це роблять подовгу займаючись сексом, але можна спробувати і з велосипедним насосом. Мабуть, після цього жінка справді вас ніколи не забуде.”

Де купити:

Купити книжку можна у будь-якій книгарні Є або на сайті видавництва Vivat за 90 гривень. А в оригіналі (російською) – можна замовити ось тут, але за 327 гривень.

Гевін Френсіс “Дивовижні пригоди всередині тіла. Велика подорож від голови до п’ят”

пригодитіла

Читала: Ольга Руденко

Мне очень интересна анатомия и я часто мечтаю, как круто было бы быть хирургом. Поэтому мне показалось, что для меня эта книга – то, что доктор прописал. Она совсем неплоха, но честно говоря, я ожидала немного большего.

Книга – набор небольших рассказов про разные части тела, объединенные в разделы “сверху вниз”. Например, книга открывается разделом “Голова”, где есть рассказы про мозг, глаза и внутреннее ухо и заканчивается “Нижней конечностью”. По пути автор охватывает все основные органы и части тела – сердце, печень, прямую кишку, репродуктивную систему и так далее.

Но не стоит ожидать, что за каждым подзаголовком найдется познавательный рассказ про эту часть тела. Во многих случаях автор просто пользуется вынесенным в заголовок органом, как отправной точкой, чтобы рассказать историю из своей практики или порассуждать на отвлеченные темы. Например, из главы “Тазостегновий суглоб” вы почти ничего не узнаете о самом суставе, но прочитаете историю о том, как в больнице, где работал автор, долго умирала пожилая пациентка, сломавшая бедро.

Но если не ждать от книги глубокого раскрытия темы, а читать ее в исключительно развлекательных целях, она не разочарует.

Здесь можно найти достаточно врачебных историй и интересных фактов, которые потом вы будете пересказывать друзьям. Например, вы знали, что Исаак Ньютон вставлял себе в глазную впадину тупую иголку и двигал ею, чтобы описать, как это влияет на зрительное восприятие? Обязательно попробуйте рассказать об этом кому-нибудь, большинство люди просто не выносят слушать об иголках в глазах, это очень забавно. Вы ведь тоже сейчас поежились?

Или, например, ужасно интересное описание операции на мозге в начале книги. Пациентке удаляют маленький кусочек мозга, в котором спрятан источник ее эпилептических припадков. Но перед тем, как отрезать кусок мозга, врачи должны нащупать тот его участок, который отвечает за речь, чтобы случайно его не повредить – тогда пациентка просто перестанет говорить. Для этого врачи сначала выпиливают кусочек черепа, открывая нужный участок мозга, а потом приводят пациента в сознание, показывают ей карточки и просят назвать предметы на них. Пока она говорит, хирург бьет разные участки ее открытого мозга слабым током. Вдруг пациент запинается – “речевой” участок найден.

В общем, это вполне приятная книга на один раз для тех, кто интересуется анатомией и медициной. Вы вряд ли будете восторженно рассказывать о ней на каждом углу в следующие несколько недель, но и не пожалеете о потерянном времени.

Отрывок:

“- Хочеш побачити на власні очі? – запитав він, дістаючи з кишені ключі. – Там ми зберігаємо все, що не помістилось у музеї на верхньому поверсі.
Переді мною постали нескінченні коридори катакомб. Здавалось, що вони виходять за стіни медичної школи й розгалужуються під землею в напрямку музичної школи, лекційних залів і найбільшої аудиторії університету – зали МакІвена. Уздовж коридорів були розвішені людські скелети, а навпроти них стояли коробки з надписами “Останки маорі – для репатриації”.”

Где купить:

На сайте Книжного клуба (112 грн) , в сети магазинов Книгарня Є или в магазине Моя книжкова полиця на Пушкинской.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *