Whole big wall covered with lot of books

Список літератури: «Вони б і мухи не скривдили», «В оточенні ідіотів»

Від редакції: Ми публікуємо короткі огляди прочитаних книжок – як нових, так і класики. Якщо ви прочитали книгу і вам є що про неї сказати – пишіть нам на lustrum.ua@gmail.com або на сторінку Facebook.

Томас Еріксон “В оточенні ідіотів”

book2

Читала: Тетяна Колісник

Якщо ви, як і я, раптом почали помічати, що не розумієте людей, а вони вас – вам також варто прочитати «В оточенні ідіотів або Як зрозуміти тих, кого неможливо зрозуміти».

Окрім стандартного «усі ми різні» книга дає також кілька цінних порад про те, як підлаштуватися під «інакшість» кожної людини та налагодити ефективну комунікацію в команді, при цьому не втрачаючи себе.

Автор, шведський біхевіорист (поведінковий психолог) та психолог із соціальних комунікацій, Томас Еріксон не просто констатує наявність чотирьох основних типів людської поведінки – червоного, жовтого, зеленого та синього, – він детально описує основні характеристики кожного з них, дає ключі до їхнього розуміння та ділиться секретами гармонійної взаємодії. Усе це автор ілюструє прикладами з власного досвіду роботи тренером-біхевіористом.

Еріксон акцентує увагу на основних проблемах кожного типу поведінки та пропонує план їхнього усунення. Наприклад, червоні – природжені лідери – миттєво реагують на виклики та проблеми й орієнтовані на результат. Часто вони неуважні до деталей та схильні до прийняття необдуманих рішень. Жовті, крім того що креативні та надихаючі, абсолютно не вміють слухати інших і визнавати свої помилки. Зелені – віддані, надійні, але малоініціативні та люблять попліткувати за спинами колег, а сині – скрупульозні, уважні, глибоко аналітичні, але часом занудні та не надто налаштовані на дружнє спілкування.

Розуміння цих відмінностей не лише полегшує комунікацію на побутовому рівні, а й робить співпрацю в команді ефективнішою. Але, за переконанням автора, щоб система порозуміння запрацювала, прочитати книгу замало. Треба ще й структурувати вашу «соціальну реальність» і, можливо, навіть переглянути роль та місце у вашому житті людей, що оточують, врахувавши нову інформацію.  

Звісно, теорія Томаса Еріксона – не нова. Ще у IV ст. до н. е. Гіппократ виділив чотири типи темпераменту – фундаментальні способи реагування – холеричний, сангвінічний, флегматичний та меланхолічний. Ацтеки свого часу також класифікували типи людської поведінки на основі природних явищ – вогню, повітря, землі та води. Тобто, як не крути, класифікація приблизно така: червоний = холерик = вогонь, жовтий = сангвінік = повітря, зелений = флегматик = земля, синій = меланхолік = вода. І факт того, що ця теорія має багатовіковий бекграунд доводить: в епоху безкінечної комунікації ігнорувати її, як мінімум, нерозумно.  

Уривок із книги:

“Найкращий і найдієвіший спосіб досягти високої групової динаміки – об’єднати людей, синтезуючи різні типи темпераменту. Всі давно знають про це, але незважаючи на таке розуміння, більшість організацій з якими я зіштовхувався, не дотримується даної фундаментальної вимоги при формуванні свого штату. Менеджери продовжують запрошувати людей, схожих на самих себе, за принципом «Принаймні ми хоча б розуміємо, з ким маємо справу»”.

Видавництво «Фоліо», 2018 рік.

Ціна: 170-205 грн

Славенка Дракуліч “Вони б і мухи не скривдили”

book1

Читала: Тетяна Колісник

Коли я народжувалася і робила перші кроки, на початку 90-их, Югославія тонула у крові. Масові розстріли, колективні депортації, групові зґвалтування, мародерство… Для цієї вже неіснуючої країни розпад СРСР виявився особливо болісним. Тепер Югославія – це територія незалежних Сербії, Боснії та Герцеговини, Хорватії, Македонії та Чорногорії.

Цю частину історії свого та сусідніх народів взялася розповісти хорватська письменниця та журналістка Славенка Дракуліч. Вона роками спостерігала за розглядами справ на засіданнях Гаазького трибуналу щодо воєнних злочинів у колишній Югославії і намагалася зрозуміти причини трагедії. Її книжка «Вони б і мухи не скривдили» складається з передмови, вступу та 13 розділів-історій про воєнних злочинців. Всі герої нарисів – визнані винними і засуджені до тюремного ув’язнення.

Але головним питанням все ж залишається – хто вони насправді, ці воєнні злочинці, – справжні монстри, виконавці чужих наказів чи просто люди, які схибили?

Однозначних відповідей, звісно, у книзі немає. Але є живі портрети підсудних, які дуже схожі на звичайних людей, на нас. Наприклад, Ґоран Єлісич дуже любив рибалити. Всі, хто його знав, описували як людину «тиху і спокійну, яка була готова усім допомогти; під час війни він допоміг щонайменше семи чи восьми родинам з однієї вулиці» – вижити або втекти від переслідувань. Його ж трибунал визнав винним у вбивстві понад сотні людей і засудив до 40 років ув’язнення. Чи от, наприклад, засуджені за тортури, утримання у рабстві та масові зґвалтування мусульманських жінок боснійські серби Драголюб Гунарац, Радомир Ковач та Зоран Вукович. У книзі це люди, яких важко було запідозрити у жорстокості. Вони «просто собі троє хлопців, які люблять зависати у місцевих кнайпах».

І таких портретів недемонізованих злочинців у книзі багато. Мимоволі починаєш ставити собі питання: чи не був би я одним із них, якби опинився тоді у тих умовах. Але відповіді не знаходиш. Відсутність відповіді пояснюєш собі тим, що це не твоя війна і не твоя історія, що ти не такий і ти, зрештою, хороша людина… Власне й усе – більше жодних гарантій. Але ким же тоді були вони? Що вони думали про себе?

Особливо вражає кінець книги (писалася вона у 2000-2001 роках): воєнні злочинці чекають вироку у Схевенінґенському таборі, в Нідерландах. Серби, хорвати та боснійці дивляться телевізор, читають книжки, діляться за столом стравами національної кухні… Наче нічого й не сталося. Наче й не було років війни, національних чисток і ненависті, а всі свідчення на Гаазькому трибуналі – то просто витвори чиєїсь хворобливої уяви.

Уривок (зі вступу):

“Ця книжка з’явилася, щоб потривожити ваш солодкий сон, змусити засумніватися у власній «хорошості», примусити думати й ставити неприємні питання – із тим, аби потім не піддатися колективній ідеології, яка веде дорогою поділу, ворожнечі та агресії”.

Видавництво «Комора», 2018 рік.
Ціна: 98-110 грн.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *