document-id-uk-driving-license-driving-licence-45113

Brexit: Чому Британія все ніяк не вийде з Європейського Союзу

Текст: Поліна Бражнікова

12 грудня в Британії пройдуть дострокові вибори до парламенту. Вибори оголосили через те, що прем’єр-міністру Борису Джонсону так і не вдалось виконати свою обіцянку вчасно реалізувати Брекзит, тобто вивести Британію з Європейського Союзу. Ми вирішили нагадати, що таке Брекзит, та в чому полягають труднощі цього процесу для Британії та світу.

Що взагалі таке цей Брекзит? І чому він не відбувся, коли мав би?

Термін “брекзит” — це поєднання слів “Britain” (Британія) та “Exit” (вихід). Брекзит — це процес виходу Великобританії зі складу Європейського Союзу, який розпочався у 2016 році. Ми детально пояснювали, що таке Брекзит та які його наслідки для Британії та ЄС тут, але нагадаємо ще раз. 

У 2016 році Британія на загальнонаціональному референдумі проголосувала за вихід з Євросоюзу — 51,9% британців хотіли вийти з ЄС, а 48,1% залишитись. Згідно з Договором про Європейський Союз, Британія мала би покинути ЄС ще 29 березня 2019 року, але цього не сталось. Погляди провідних партій (лейбористів та консерваторів) в парламенті на варіанти виходу та майбутнє Британії після нього сильно розходились. Через розкол думок уряд Британії декілька разів просив ЄС про відстрочку дати виходу.

А так взагалі можна було? Люди ж проголосували!

Можна. Взагалі-то референдум мав рекомендаційний характер, тобто парламентарі не зобов’язані йому слідувати. Але і відстрочки і, тим більше, відмова виконувати волю народу мають серйозні політичні наслідки. 

Ініціатором референдуму був прем’єр-міністр Сполученого Королівства Девід Кемерон, хоча він і був проти виходу Британії з ЄС. Політик подав у відставку одразу ж після оголошення результатів голосування. Втілити Брекзит в життя намагалась його наступниця, прем’єрка-консерваторка Тереза Мей, але не змогла, і також була змушена подати у відставку. Мей, яка власне сама особисто теж була проти Брекзиту, тричі подавала на розгляд парламенту угоду про вихід Британії з ЄС, але парламентарі угоду так і не затвердили. 

Зараз вивести Британію з Євросоюзу намагається прем’єр-міністр Борис Джонсон. Він —  колишній мер Лондона і один з головних прихильників Брекзиту серед британських політиків. Зробити це вчасно йому вже не вдалось, черговий дедлайн минув 31 жовтня 2019 року. Його варіант угоди про вихід Британії з ЄС парламент також не прийняв. Прем’єр публічно вибачився перед однопартійцями-консерваторами за це.

Навіщо потрібна угода про вихід?

Вийти з ЄС не так просто, як може здаватися. Спершу парламент має схвалити початок процедури виходу з ЄС та затвердити угоду між ЄС та Великобританією, яка визначить майбутнє економічних відносин з Європою. Також Британія має врегулювати свій вихід або подальші відносини з ключовими інститутами ЄС — Європейським єдиним ринком та Митним союзом ЄС.

Саме це понад два роки намагалась зробити Тереза Мей. Такий врегульований угодою (яка затверджена парламентською більшістю) вихід з ЄС називають “м’яким”. Крім того, за “м’якого” виходу в угоді також мало б вирішитись непросте питання про кордон між Ірландією та Північною Ірландією. Адже з Брекзитом Північна Ірландія також має вийти з ЄС, а Ірландія лишиться.

Наступник Мей Борис Джонсон заявив, що готовий до “жорсткого” Брекзиту, тобто виходу з ЄС без угоди.

Цей варіант можливий, якщо до погодженого з Брюсселем нового крайнього строку (31 січня 2020 року), парламент так і не дійде згоди щодо умов виходу. Тоді Британія виходитиме з ЄС без оптимального рішення в конфліктному ірландському питанні та без домовленостей щодо подальшої співпраці з Європою. 

А в чому проблема з двома Ірландіями?

Проблема в тому, власне, що їх дві. Для того, щоб зрозуміти, в чому справа з Північною Ірландією та незалежною Республікою Ірландія знадобиться невелика історична довідка 

В 1922 році Ірландія проголосила свою незалежність від Великобританії, проте населення північних територій відмовилось бути частиною нової незалежної країни, бо перші належали до католиків, а другі були протестантами. Так з’явились дві Ірландії, якими ми їх знаємо сьогодні — незалежна Республіка та Північна Ірландія в складі Сполученого Королівства. Це, звісно, не означало, що на території Північної Ірландії не залишилось католиків, які б хотіли бачити всю Ірландію незалежною, тому до 1998 року тривала боротьба за незалежність Північної Ірландії від Сполученого Королівства. В 1998 році була підписана Белфастська угода, яка завершила десятиліття кровопролиття. Північна Ірландія залишилась в складі Великобританії, проте зі своїм автономним урядом, а між двома Ірландіями зникали стіни та кордони.

Це і є однією з основних причин, чому більша половина Північної Ірландії проголосувала за те, щоб залишитись в ЄС, адже в разі Брекзиту Республіка Ірландії залишиться членом Європейського Союзу і тоді доведеться знову зводити кордон між двома Ірландіями. А це, в свою чергу, може спричинити новий конфлікт між населенням острову та відкинути ірландців на 20 років назад. Через свою складну та криваву історію, проблема ірландського кордону є одним з найскладніших питань, які необхідно вирішити для втілення Брекзиту.

Хто, окрім Північної Ірландії, проти Брекзиту?

Велика кількість тих, хто підтримує членство в ЄС, знаходиться в Уельсі, за ним іде Північна Ірландія, а далі Шотландія та Гібралтар.

Жителі цих регіонів вважають, що Британії вигідно залишатись в Європейському Союзі, адже відкриті кордони дозволяють вільно подорожувати та вести торгівлю. Саме відкриті кордони з ЄС дають можливість британцям без проблем придбати нерухомість в Європі та доступне навчання за єдиною ціною в провідних університетах континенту.

Чому більше половини британців хочуть вийти з ЄС?

Однією з основних причин незадоволення членством в ЄС було обурення великою кількістю мігрантів. Так звані “brexiteers”, тобто ті, хто підтримують Брекзит, хотіли закрити кордони з Європою в першу чергу для того, щоб припинити цей потік.

Громадяни, які Брекзит не підтримують, так звані “remainers”, стають і на захист мігрантів. Вони вказують на те, що мігрантами є переважно молоді люди, які хочуть працювати, а отже є вигідними для британського бюджету та економіки.

Також британці незадоволені тим, що мільярди бюджетних фунтів ідуть на внески до загального “євробюджету”. Прихильники виходу вважають, що від перебування в ЄС Великобританія більше втрачає, ніж отримує, і це відображається на економіці країни. Не подобається цій групі британців і залежність британських виробників від різних сертифікацій за правилами ЄС.

Велику роль зіграв вік британців, які голосували на референдумі: 75% людей віком до 24 років хотіли залишитись в Євросоюзі, а люди старші від 50 років масово проголосували за Брекзит. Це й стало вирішальним для результатів референдуму.

А як взагалі в Британії розпочали процес Брекзиту?

Все водночас просто і не дуже. Брекзит був передвиборчою обіцянкою. 

Суспільне невдоволення мігрантами зростало, і прем’єр-міністр Девід Кемерон пообіцяв провести референдум про вихід з Європейського Союзу в разі переобрання консервативної партії, до якої він належав, на виборах у 2015 році. Партія виграла вибори і в 2016 році Кемерон виконав свою обіцянку та провів референдум про членство Великобританії в ЄС.

Сам прем’єр-міністр не хотів, щоб Британія покидала Європейський Союз і був впевнений в тому, що більшість громадян віддасть свій голос за варіант “проти виходу з ЄС”. Коли Кемерон пообіцяв провести референдум, він був впевнений в своїй перемозі і планував використати результати народного голосування в перемовинах з ЄС у спірних питаннях.

Проте ситуація вийшла з-під контролю і 51,89% громадян проголосували за вихід з Євросоюзу. Кемерон пішов з посади. 

Що буде з Британією і ЄС, якщо Брекзит відбудеться?

Якщо уряду все таки вдасться дійти згоди щодо умов виходу з ЄС, то Британію та Європейський Союз чекають масштабні зміни. 

Британія припинить бути одним з донорів ЄС і щорічно давати мільярди євро внесків, як країна-член. Так, наприклад, в 2018 році Великобританія внесла в союзний бюджет 8,9 мільярдів фунтів. 

Доведеться переглянути й міграційну політику та встановити візовий режим між Британією та країнами ЄС. Якщо громадяни Євросоюзу, які вже працюють в Британії, не зможуть задовольнити міграційні вимоги, то вони не отримають дозвіл на продовження роботи, а це негативно вплине зокрема й на британський бізнес. 

Після виходу з ЄС Британія отримає право вводити обмеження на соціальне забезпечення для мігрантів.

А кордон між Британією та ЄС закриється одразу зі вступом Брекзиту в силу.

За попередніми прогнозами може постраждати й економіка Сполученого Королівства – ВВП Великобританії впаде на 0,17% до 2030 року, а дохід населення знизиться на 3,7%. Такі невтішні дані має Інститут фіскальних досліджень Сполученого Королівства. В матеріалах Інституту також йдеться про те, що кожна британська сім’я щорічно втрачатиме 1250 фунтів стерлінгів після виходу Британії з ЄС. Падіння прибутку пояснюється зниженням інвестицій у світлі постбрекситської невизначеності у поєднанні з інфляцією, яку спричинить падіння фунта.

Європейський Союз також зазнає втрат.

Якщо Великобританії вдасться втілити Брекзит, це буде загрожувати подальшій цілісності Євросоюзу, адже цей прецедент може підштовхнути до розвитку сепаратизму в інших його країнах-членах, які також захочуть більшої незалежності від Брюсселю. Про це говорить голова Європейської ради, Дональд Туск, зокрема зазначаючи євроскептичні настрої в Польщі.

Без Великобританії ЄС загрожує втрата геополітичної масштабності та значущості, які він має з перебуванням острову в складі Євросоюзу.

Вихід Британії створить також немало практичних незручностей.

Наприклад, органи безпеки держав-членів ЄС можуть безперешкодно обмінюватись розвідданими. Це сприяє боротьбі з тероризмом та організованою злочинністю. Якщо ж Британія вийде з Євросоюзу, так співпрацювати у британських колег з європейськими вже не вийде. 

А при в’їзді в тунель під Ла-Маншем, який з’єднує Францію та Великобританію, створять контрольно-пропускний пункт, що зробить подорож з Британії на континент довшою.

А не можна зараз зупинити Брекзит?

Теоретично, це можливо. Проте навіть якщо прийняти рішення про зупинку Брекзиту, євроскептичні настрої мільйонів громадян Великобританії, які голосували за вихід з ЄС, нікуди не зникнуть. Довіра виборців до уряду впаде і це може призвести до непередбачуваних наслідків для країни. 

То коли ж Британія таки вийде з ЄС?

Наразі момент виходу Сполученого Королівства з ЄС відкладений. Цього разу — до 31 січня 2020 року. Прем’єр-міністр Борис Джонсон обіцяв, що Великобританія залишить Євросоюз 31 жовтня 2019. Але його варіант угоди з ЄС не отримав достатньої підтримки в парламенті. Тож єдине, на чому змогли зійтись парламентарі усіх братнських партій та уряд — це на проведенні дострокових парламентських виборів 12 грудня 2019 року. Після виборів парламентарі сформують новий уряд, який і виведе нарешті Британію з Євросоюзу. Але це не точно. 

Фото: Dom J/Pexels

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *