IMG_20160812_121826 (1)

Острів Кіпр. Чому тут варто побувати

Текст: Христина Мельник

Здається, цього літа вся френд-стрічка відпочиває на Кіпрі або в Чорногорії. До останньої ми поки не доїхали, а от на Кіпрі відпочили, чого і вам бажаємо.

Республіка Кіпр – досить унікальна держава. На ній є лівосторонній рух і 2 військові бази – спадщина Великобританії, мова та культура пов’язують з Грецією, а половина острову належить Турецькій Республіці Північного Кіпру, визнаній лише Туреччиною. Як відпочити на Кіпрі та чи варто це робити для вас з’ясовував Lustrum.
Перше, що ти бачиш коли приїжджаєш на Кіпр в аеропорту на паспортному контролі є вказівники EU, all passports і окремо «русски паспорта». На цьому моменті ти розумієш, що росіян тут багато і ще не уявляєш масштаб цієї ситуації (не хочеться говорити «проблеми»).
Я відпочивала у Лімассолі, він вважається російським містом. За чутками самих жителів 40% населення – росіяни. Вони тримають тут багато бізнесу: ресторани, магазини, готелі, а також працюють в них же у сфері обслуговування. Але давайте все по порядку.
Вартість
Тур на одну людину на 7 днів та 6 ночей коштує близько 10500 грн. Ще близько 200 євро варто взяти з собою за умови, що ви не збираєтесь на масштабний шопінг і у вас є харчування в готелі. В тур у нас з подругою входили: готель(сніданок+вечеря), трансфер, медична страховка та квитки на літак.
Море
По всьому Кіпру муніципальні пляжі. Тобто купатися фактично можна будь-де. Винахідливі кіпріоти всюди вам поставлять лежаки і парасольки. Які коштують в середньому по 2-2,50 євро/день. В принципі недешево, але є плюс: вам видають талончики, з якими ви можете повернутися після обіду і зайняти будь-які лежаки у кількості, відповідній до заплаченого раніше. За винятком небагатьох місць(таких як м. Айя-Напа чи Говернорс Біч ). І ось тут варто зупинитися на першій вагомій деталі – вам треба для себе вирішити, ЯК ви хочете відпочивати. Якщо це формат тюленя на пляжі – є сенс придбати більш дорогий тур або ж взагалі бронювати власноруч готель/хостел біля того місця, де є пляж з білим піском та прозорою водою. І обов’язково ретельно ставитися до вибору місця проживання. І ви чудово проведете відпочинок. Адже море на Кіпрі дійсно потрясаюче.

IMG_20160816_153455
Готель
Наш готель обіцяв бути посередньою трієчкою. Щоправда, після недавнього капремонту. Наш шок не мав меж, бо ми побачили дуже красивий, новий, стильно оформлений номер, з балкону якого є вид на басейн готелю та ресторан. Це все тягнуло на тверду 4-ку. Однак, наприкінці відпочинку в сусідній номер поселилося два хлопці і ми зрозуміли, в чому була проблема: тонкість стін. Навіть коли наші сусіди розмовляли між собою ледь не пошепки ми чули усе. Але хлопці за стінкою були мирні, ми – втомлені. Тож ніхто особливо нікому не заважав. Був і ще один цікавий момент: в нашому готелі здається лише двоє людей на рісепшні, які працювали винятково в нічну зміну, не були російськомовними. Всі ж решта: від ресепшіоністів до прибиральниць, від кухарів до усіх гостей були росіянами чи російськомовними. Один раз ми зайшли в ліфт, як виявилося, з поляком. І коли я щось відповідала подрузі він з таким радісним виразом обличчя запитав: «Пані з України?», я кивнула: «Так». На це поляк просто розплився у посмішці і промуркотів: «Добже». Ми зрозуміли, що йому теж самотньо серед одних росіян і коли, найприкріше, тебе завжди приймають за них. Адже в готелі усіх вихідців зі східноєвропейських країн вважали «рускімі». І навіть на наше зауваження про помилку в анкеті при вселенні, де в графі національність та громадянство була вказана Росія, відповіли, мовляв, нічого страшного(а на обличчі читалося: «яка різниця?»). Розчарував у готелі нас ще один момент. Вайфай у номерах був платний(5 євро, що, погодьтеся, немало). Причому працював він за наступною схемою: ти платиш гроші, тобі видають аркуш з паролем. Цей пароль можна використовувати лише на одному пристрої. Тобто навіть підключити водночас 2 телефони чи телефон+ноутбук до мережі у вас не вийде. Але трагічно було те, що навіть на рісепшні, де зазвичай є безкоштовний вайфай, щоб людина бодай могла щось прогуглити, написати кілька слів додому чи відкрити карти, його теж не було.

IMG_20160815_170113
Клімат
На Кіпрі в середині серпня спекотно. Навіть дуже. Коли ми вийшли з аеропорту, я подумки почала планувати власний похорон, адже погано переношу спеку. А представник турфірми з усмішкою повідомила, що зараз на вулиці 40 градусів і наступні три дні обіцяють так само. Дивовижно, але я не лише справилась зі спекою, а навіть досить багато по ній ходила. Секрет, припускаю, у повітрі: воно досить вологе і мені полегшувало життя. І капелюшок, звісно ж. Куди взагалі без нього.
Сервіс
Він заслуговує окремих слів. Просто звикніть до того, що кіпріоти мляві, непослідовні і вкрай погано знають англійську. Тобто вони її знають(скажімо, на відміну від України тут можна спитати водія автобуса і він вас зрозуміє), але зазвичай вони розуміють базові фрази, що стосуються їхньої роботи. Автобуси тут ходять, і ними навіть можна потрапити до інших міст, є графіки руху, які вони переважно виконують. Але все ж таки, якщо дозволяють можливості і ви хочете дивитися пам’ятки по всьому Кіпру, їздити в різні міста – краще взяти в оренду машину. Зі слів водіїв, що звикли до правостороннього руху, звикаєш до лівостороннього дуже швидко, тим більше на Кіпрі гарні дороги, траси між містами майже всі мають перебійники, щоб не зіштовхнутися із зустрічною смугою. Дорогу у кіпріотів краще не питати, бо вони не знаючи заведуть вас далеко-далеко. Завдяки «підказкам» місцевих ми двічі дуже сильно заблукали. Тож maps.me вам в поміч. В ресторанах звикніть до великих порцій, відсутності серветок на столах та повільного обслуговування.
Інтертеймент
Як сказала мені подруга-українка, що зараз працює на Кіпрі: міста тут позбавлені душі. Набагато цікавішими є культурно-історичні місця поза межами міст. Наприклад, Куріон – рештки давнього міста. Чи різні храми, яких до речі дуже багато. В Лімассолі, наприклад, стандартна картина кіпріотського міста: набережна, порт, магазини та ресторани. Тут є поправка щодо росіян: кожен другий магазин – магазин хутра(так, ми не жартуємо, росіянки купують там шуби – сама бачила) або золота. Російське меню в кожному другому ресторані. І за дивним збігом обставин в ньому пропускають пункт безалкогольні напої, одразу пропонуючи вам міцно випити. Скажімо так, в місті особливо цікаво проводити час немає змоги.
Важливий момент: поцікавтесь, коли у кіпріотів свята. Бо на Кіпрі працюють 4 дні на тиждень. Більшість установ працює до обіду. Можна потрапити на святкові дні -  тоді ви 3 чи 4 дні не зможете поміняти гроші. Якщо ви хотіли потрапити в музей на вихідні – забудьте! Ми так приїхали до м. Пафос і в результаті тинялися його околицями.
Особисто мені було найцікавіше потрапити до столиці Кіпру – Нікосії. По-перше, через центр міста пролягає кордон до турецької частини, потрапити на яку можна просто показавши паспорт. По-друге, там досить багато християнських пам’яток перетворені на мечеті, ринки. І цей мікс культур справді вражає. А ще в кафе на турецькій частині нас обслуговував дуже милий пакистанець, вибачте, не могла не згадати.

IMG_20160815_160810
Загальне враження
Іноді Кіпр викликав враження збіднілого курорту. Він в досить хорошому стані, але коли ти відходиш від центральних вулиць, часто бачиш однакові дещо обшарпані будинки, більшість кіпріотів водить або суперкруті машини, або старенькі іномарки. І ці магазини шуб повсюди... Якщо порівнювати Кіпр з жінкою, то це ніби пані, яка 20 років тому запально танцювала на всіх дискотеках, а тепер намагається вдягнути на себе свій ультрамодний прикид 90-х і бути в тренді, але виходить не завжди. Однак у Кіпру ще є одна найбільша перевага – це його вік, його пам'ять, його давні міста і церкви. І є море. Це те, на що в Кіпрі дійсно треба звертати увагу.

Фото: Анна Якутенко

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *