pexels.com

8 міфів про глухих людей

Текст: Христина Мельник

Чому неправильно казати “глухонімий”, що таке сурдопереклад та як спілкуватися з людьми, що мають вади слуху? Lustrum сходив на лекцію Ігоря Бондаренка, голови Ради перекладачів жестової мови Київської організації УТОГ, та вибрав найцікавіше.

Глухотаце «невидима» інвалідність. Візуально визначити, що людина має порушення слуху, дуже важко. Насправді ж 10-15% населення планети Земля мають порушення слуху. 360 мільйонів людей мають так звану інвалідизуючу втрату слуху. За даними Всесвітньої федерації глухих, людей, основним засобом спілкування яких є жестова мова, налічується близько 0,1%, тобто близько 70 мільйонів людей.

Міф 1. ГлухоНІМІ

Така назва не є вірною. Ми звикли називати людей глухонімими, якщо розуміємо, що вони не чують. Однак стереотип зовсім не відповідає дійсностібільшість глухих можуть говорити. Інша справа, що у них це може виходити дещо гірше, ніж у людей без втрати слуху. Наприклад, може здатися, що вони іноземці, бо говорять з незрозумілим акцентом. І часто глухі люди просто соромляться говорити. Тому і вживання терміну глухонімий не надто етичне і правильне. Правильніше сказати, що людина глуха, з втратою слуху або порушенням слуху

Міф 2. Всі глухі вміють читати по губах

Це зовсім не так. Безумовно, деякі глухі вміють або їх цього навчили. В школах, де навчаються глухі діти, основним є усний метод. Тобто метою є розуміння мови за допомогою спостереження артикуляції людей, що просто говорять Так можна сприйняти від 30 до 60% сказаного. Але вважати, що усі глухі вміють читати по губах і розраховувати на це у спілкуванні – неправильно.

Міф 3. Глухота є генетичним захворюванням

Лише 10% глухих людей дійсно мають вроджену глухоту, яка передалась від батьків. У решті випадків люди втрачають слух після захворювання або травми. Їх глухота – набута.

Міф 4. Якщо глухому кричативін усе почує.

Якщо ми говоримо про людину з повною втратою слуху, то для неї ми таким чином лише створимо проблеми: адже якщо вона вміє читати по губах, то ми лише порушимо звичну артикуляцію, ускладнюючи її розуміння. Якщо ж людина має часткову чи неповну втрату слуху, то вона може дійсно щось почути. Однак це буде радше схоже на гул, тобто вона сприйме звук, але не розпізнає зміст сказаного вами. Якщо ви спілкуєтесь із слабкочуючою особою, найкращий варіантзапитати, як їй зручнішеговорити голосніше чи, можливо, переписуватися.

Міф 5. Глухі неповносправні, їх потрібно лікувати

Люди з порушеннями слуху такі ж, як ми. Єдина проблема, з якою вони зустрічаються щодня – це обмеження в доступі до звукової інформації. Глухота ніяк не впливає на інтелектуальні здібності, а вилікувати її практично неможливо, можна лише трохи покращити слух.

Міф 6. Жестова мова несправжня, вона лише замінник словесної мови

Жестова мова є одним із різновидів мови.  Є мова вербальна, письмова, а є жестова. Остання має свою граматику, синтаксис і пунктуацію, що робить її окремою справжньою мовою.

Міф 7. Жестова мова універсальна і єдина

В світі налічується понад 120 жестових мов і більше 150 діалектів жестових мов. В більшості країн світу є національна жестова мова, в деякихдвітри, в більш розвинених демократичних країнах жестова мова визнана серед офіційних мов спілкування. А в деяких країнах право на користування жестовою мовою в офіційних стосунках, у навчанні, закріплене в Конституціях цих країн. Жестові мови не привязані до словесних мов. Тому в Великобританії, Австралії, США використовують одну мовуанглійську. Але глухі люди в Британії використовують британську жестову мову, в Америціамериканську жестову мову, в Австраліїавстралійську жестову мову. В Україні люди використовують українську жестову мову.

Міф 8. Сурдоперекладачі жестової мови працюють лише на телебаченні

Ми знаємо сурдоперекладачів як людей із кутку телеекрану. Але вони потрібні не лише для перекладу новин.  В будьякій ситуації, де має відбутися комунікація глухої людини з чуючою, в будьякій ситуації, де потрібен доступ до звукової інформації, яку глуха людина може не почути, тобто на вокзалах, у відділках міліції та інших публічних місцях, працюють сурдоперекладі.

До слова про «сурдоперекладачів». Мова жестів, мова глухих, знаки глухих, мова сурдоперекладувсі ці вислови є неграмотними. Передусім тому, що сурдопереклад походить від слова переклад, а раніше ми вже зясували, що жестова моваце окрема мова.

 

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *