DSC_0036_1

Богдан Гаврилишин: Зупинити війну в Україні може тільки західний світ

Текст: Наталія Чурікова, Микола Войтів

В офісі на вулиці Інститутській у Богдана Гаврилишина, економіста, мецената і громадського діяча, в суботу спокійно. Гаврилишину 89 і він досі активно працює. Більшу частину свого часу, зізнається, віддає проекту «Молодь змінить Україну», саме цей проект, сподівається пан Богдан, колись зможе вплинути на ситуацію в державі. «Силу і мотивацію мені додає та думка, що я можу робити щось для своєї Батьківщини» - каже Гаврилишин. Виховання критичної кількості активної та партріотично налаштованої молоді пан Гаврилишин вважає найкращим шляхом виходу з кризи, що склалася.

 З нами економіст зі світовим ім’ям погодився поділитись своїм баченням того, що відбувається в Україні зараз. Зокрема, говорили про реформи, чинну владу та війну.

Що Ви думаєте про експатів (іноземців – ред.) в українські політиці – їх потрібно ще більше чи взагалі не потрібно?

 Б.Гаврилишин: Це помилка. Вони замало знають Україну, аби мати змогу дуже плідно попрацювати. Винятком є Наталія Яресько, але вона є українкою, знає українську мову, живе в Україні від 1992 року і знає свою ділянку роботи – фінанси. Інші експати в українській політиці мають єдину перевагу, так би мовити додану вартість, - вони не є корумпованими.

 Чи  представники нової влади (Адміністрації президента, ВРУ, перші особи) починаючи з 2014 року звертались до Вас за порадами, рекомендаціями? По підбору ефективних управлінців, наприклад

 Б.Гаврилишин: Ні, не зверталися. Хоча президент мене дуже добре знає. Він був у моєму офісі дуже багато разів, перед тим, як він став президентом. Ми знайомі вже близько 20 років. Можливо, він дуже зайнятий. Але я радий, що він не звертався до мене, бо я вважаю, що він зробив деякі речі немудро. Тому спілкування з ним не було би цікавим. І, відповідно, важко було би бути добрим радником.

Ви взагалі очікували, що до Вас звертатимуться?

 Б.Гаврилишин: Ні, ба більше – я цього навіть не хотів. Яценюка - також давно знаю. Це також було би не цікаво, оскільки, я вважаю, що він не мудро працює як прем’єр-міністр. Хоча на папері (!) це є найбільш досвідчена людина.

Що ви думаєте про чинний Кабінет Міністрів, так званий «уряд камікадзе», чи він виправдав себе і свою мету яку вони декларували на початку свого призначення – втримати економіку України від різкого падіння?

 Б.Гаврилишин: Враховуючи спад економіки за минулий рік, немає необхідності навіть запитувати про це.

 В даній ситуації є логічною заміна Кабміну?

 Б.Гаврилишин: Наша влада не є ефективна. Та й взагалі, за період нашої незалежності, влада не була ефективною. Були тільки два короткі періоди, коли влада працювала добре:

  • літо 1996 року, коли подолали інфляцію, ввели в обіг національну валюту гривню і прийняли Конституцію, архітектуру якої нам допоміг створити колишній Президент Швейцарії.
  • 2000 рік та половина 2001 року, коли українська економіка почала відновлюватися та рости. І тоді це було досягнуто завдяки ефективній співпраці В.Ющенка як Прем’єр-Міністра та Ю.Тимошенко як віце-прем'єр-міністра.

Я тоді працював радником Віктора Ющенка, і був свідком, коли Юлія Тимошенко прийшла до нього і запропонувала наступне: «наші підприємства, які виробляють електроенергію, а також компанії, які її продають, співпрацюють на основі бартерних угод. Відповідно, держбюджет недоотримує значних коштів через несплату податків тими». І, фактично, з наступного дня були підписані відповідні розпорядження Прем’єр-міністра про перехід на монетарний розрахунок транзакцій між компаніями виробниками та компаніями продавцями електроенергії. І відразу почався приплив коштів в держбюджет, і за цей період економіка зросла на 9% без жодної інфляції.   

Ну і, очевидно, тодішній Президент Леонід Кучма побачив в особі Віктора Ющенка, реформатора, великого опонента і відправив його у відставку.

 Чи вирішить реформування енергоринку (електроенергетики, Нафтогазу) питання мільярдних дір в бюджеті? Чи процес відбудеться формально на виконання умов другого та третього енергопакетів ЄС, а насправді ці надприбуткові сфери контролюватимуть невеликі групи людей?

Б.Гаврилишин: У мене немає оптимізму, що реформування, зокрема, і в енергосфері, пройде ефективно. Чому? Тому-що реформатори повинні бути порядними компетентними патріотами. Такі люди є, але їх недостатньо для прийняття доленосних, зокрема, економічних рішень. Вони не є критичною масою.

Україну потрібно не реформувати, а трансформувати. Нам потрібно міняти усе – цілу структуру влади, економічну систему.

Крім того, основним гальмом реформ є корупція. Зараз вже є створена низка антикорупційних (бюрократичних) органів для боротьби з корупцією на низькому рівні, а запит суспільства – це боротьба з нею на найвищому рівні…

Ви протягом свого життя були ментором, наставником для багатьох, виховували своїх послідовників. Чи виховали Ви когось конкретно, тут в Україні, хто був би спадкоємцем вашого стратегічного мислення, поглядів?

Б.Гаврилишин: Когось конкретно – ні. Я вважаю, що ми не повинні мати якогось сильного лідера. Я не вірю, що це є добре для країни. Оскільки лідер, який є сильним ще й інтелектуально, захоче стати диктатором. Навіть у програмі «Молодь змінить Україну» ніколи не говоримо про лідерів, там немає лідерів. Ця програма не є лідерською. Кваліфіковані кандидати формуються у групи по 7 людей і вибирають, яку з країн хотіли би вивчити в рамках поїздки туди. Попередньо маючи зустріч із послом цієї країни в України. І план навчання вони собі розробляють самі, попередньо узгодивши місця свого стажування (парламент, адміністрації різних рівнів, неурядовий сектор).

Навіть, якщо у людини є унікальні і перспективні ідеї, вона одна не може зробити дуже багато, важливою є команда, де ідеї кристалізуються, відшліфовуються та реалізуються.

Чи вважаєте Ви, що усі відібрані були справді достойними кандидатами?

Б.Гаврилишин: Це молоді люди, які прийняли рішення жити в Україні, і після цієї програми повернутися в Україну для її розбудови. На жаль, майже 2/3 усієї молоді в Україні міркують як втекти з України у пошуку кращого життя.

Тому ця програма закінчиться тоді, колі Україна вповні стане ефективною – за 14 років. Україна за цей період повинна стати на такому ж рівні розвитку як ці країни, які вивчають молоді люди в рамках програми «Молодь змінить Україну».

Війна в Україні виснажує не тільки українську економіку, інвестиційну та інтеграційну перспективу, вона виснажує критичну масу молодих перспективних людей. Гине молоде покоління. До чого це може призвести?

Б.Гаврилишин: Я думаю, що ця війна не буде вічно тривати…Не буде вічно тривати Російська Федерація. Я можу це прогнозувати, крім того, не я один. Ці речі, які Ви перелічили, виснажує також те, як наша влада працює. Взагалі неефективність цього уряду виснажує Україну, незважаючи на її потенціал.

У Вашій книжці «Залишаюсь українцем» ви згадуєте, що Президента Ющенка оточувало четверо важливих людей у президентській адміністрації, як Ви їх називаєте «банда чотирьох», медіа називає їх «любі друзі». Ми би не згадували про цей факт якби ці люди і досі не мали колосального впливу на внутрішню політику України, а також на  її репутацію у світі. Чи вважаєте Ви, що при такому рівні клановості можна говорити про політичну свободу, економічний добробут, соціальну справедливість в Україні?

Б.Гаврилишин: У нас є класична олігархічна система. Самі олігархи не пішли в політику, але делегували туди своїх представників. І, відповідно, відбулося змішання інтересів свого бізнесу, особистих, групи та України. Виник конфлікт інтересів.

Тому необхідно було цю систему клановості відразу жорстко зруйнувати використовуючи усі законодавчі важелі.

Так само Президенту потрібно було кардинально переформатувати судову гілку влади, а не окремі її частини. Слід було встановити так званий прецедент для інших.

Ще одна надзвичайно важлива річ, яку він не зробив, і за це я найбільш критично ставлюся до нього, з моменту обрання Президентом, він повинен був передати в управління своє майно. Я його поважаю як надзвичайно ефективного менеджера, який так розвинув своєї підприємства. Він не отримав готового такого високого показника підприємств у подарунок, чого не скажеш про Віктора Пінчука.

Тому я думаю, якби він це зробив відразу, рівень довіри до нього був би ще вищим, ніж він у нього є зараз.

На виборах більшість голосувало за теперішнього президента через те, що він обіцяв зупинити війну. Цього не відбулося. Чи вважаєте, що Президент у змозі зупинити війну?

Б.Гаврилишин: Не Президент може закінчити війну, а, наприклад, США, якщо вони введуть проти Росії ще жорсткіші санкції. Адже економічно, Росія зараз є дуже ослаблена через падіння цін на нафту, а нафта плюс газ, є головним джерелом прибутку корумпованої влади Кремля.

Аналітики оцінюють, що статки Путіна сягають позначки 50 млрд. американських доларів. У 2007 році, Міллер (голова правління Газпрому – ред.) зазначав, що капіталізація Газпрому становить 400 млрд. доларів (насправді вона становила 330 млрд.  доарів) Ціль – досягнути відмітки у 1 трлн. доларів капіталізації. Зараз капіталізація Газпрому не досягає відмітки 50 млрд. доларів. Тому у мене є надія, що зупинити війну в Україні може саме і тільки західний світ.