blur-close-up-focus-gavel-531970

Знову судова реформа? Що змінили в судовій системі цього разу

Текст: Ольга Кириленко

ЗМІ писали про перезапуск судової реформи. Активісти били на сполох через якусь поправку. Депутати голосували. Президент підписав. Що змінили в судовій системі України цього разу і що це означатиме на практиці — Lustrum пояснює.

Короткий словник судової реформи. Назви, які треба запам’ятати:

Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) — постійний орган, який проводить конкурси на посади суддів, їхнє кваліфікаційне оцінювання, визначає потребу держави в підготовці суддів, рекомендує ВРП призначити конкретну людину на посаду судді.

Вища рада правосуддя (ВРП) — колегіальний орган, який вносить подання на призначення судді президенту та ухвалює рішення звільнення судді з посади, дає згоду на його затримання, тимчасово усуває від роботи, погоджує кількість суддів у конкретному суді.

Громадська рада доброчесності — дорадчий орган з 20 членів. Перевіряє інформацію щодо кандидата на посаду судді, надає ВККС інформацію про невідповідність кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Комісія з питань доброчесності та етики — колегіальний орган, який створять за новим законом. Оцінюватиме кандидатів до ВККС і членів ВРП на відповідність добросовісності та етичних норм судді.

Що там за чергова спроба реформувати суди? Новий закон? 

Можна й так сказати. Новий закон про внесення змін до старих законів. Верховна Рада внесла зміни до двох вже наявних законів. Найбільше вони торкнуться Верховного суду, а також органу, який відбирає суддів на конкурсах — Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Ще трохи — Вищої ради правосуддя, яка звільняє суддів і вносить президенту подання на їхнє призначення по всій Україні.

Змін новий закон вносить багато, великих і малих. Ось три найголовніші зміни:

 

  • Членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) розпустять і наберуть нових на конкурсі.

І в цьому є потреба — адже нинішній склад комісії пропустив до Верховного суду 44 недоброчесних судді. (Недоброчесними суддів визнає Громадська рада доброчесності — дорадчий орган, який аналізує біографії, статки та минулі рішення суддів. До ради входять громадські активісти та журналісти).

Тепер у журі конкурсу будуть троє міжнародних експертів і троє суддів від суддівського самоврядування. Найбільші надії покладають саме на міжнародних експертів.

Саме завдяки участі міжнародних експертів у відборі до Вищого антикорупційного суду вибули майже 40% учасників, які раніше проходили тестування їх визнали недоброчесними.

Тепер у комісії буде 12 членів замість 16, кожен з них “фільтруватиме суддів” по чотири роки.

Чому так важливо, щоб члени ВККС були професійними та доброчесними?

Бо саме ці люди найближчі чотири роки прийматимуть у суддів іспити, рекомендуватимуть або не рекомендуватимуть призначити їх на посади, переводитимуть їх в інші суди, визначатимуть, чи має держава заплатити за підготовку ще більшої кількості суддів. По суті ВККС це “фільтр” суддів, які потім підуть ухвалювати рішення у маленьких містах і великих обласних центрах. Від якості комісії залежить якість всіх суддів.

 

  • У Верховному суді, який є найвищим судом в Україні, буде щонайбільше 100 суддів замість 200. Також їм суттєво зменшили зарплату на більш ніж 40 тисяч гривень. Тепер судді зароблятимуть трохи більше ста тисяч гривень на місяць. 

Але в цьому є ризик: чим менше суддів, тим більше на них навантаження — тобто справи розглядатимуть довше. 

На момент початку роботи Верховного суду орган отримав 77 тисяч справ від своїх попередників. Щодня до суду надходить ще приблизно 360 справ. Нині нерозглянутих близько 60 тисяч справ.

Сьогодні в суді працює 193 судді і вони не встигають розглядати такий обсяг справ, зі 100 суддям це може бути зробити ще складніше.

Як саме мають відсіяти 93 суддів  — невідомо. Закон цю процедуру не прописує. Її має обрати Вища кваліфікаційна комісія суддів, про перезапуск якої ми розповідаємо вище.

Суддів, які не пройшли відбір, можуть перевести на роботу в апеляційні суди. Це та ланка судової системи, до якої підуть незгодні з рішенням місцевих судів.

Чому Верховний суд такий важливий? 

Він є кінцевою точкою в українській системі судів, усі менші суди орієнтуються саме на його рішення.

Наприклад, за останні два місяці Верховний суд визнав законним призначення Андрія Богдана керівником офісу Зеленського, законним скасування реєстрації блогера Анатолія Шарія кандидатом у нардепи, незаконною заборону на продаж алкоголю вночі в Києві. Іншими словами — саме Верховний суд надає висновки щодо застосування законів, які наслідують суди інших ланок.

  • Створять Комісію з питань доброчесності та етики, яка працюватиме при Вищій раді правосуддя (про неї — пізніше)

І це чудово. Комісія стане другим фільтром для недоброчесних людей, які працюють або хочуть працювати у трьох важливих органах — Вищій кваліфікаційній комісії суддів, Вищій раді правосуддя та Верховному суді. Зокрема, комісія буде моніторити інформацію про суддів Верховного суду, аби знайти таких, що нехтують обов’язками або не підтверджують законність походження свого майна. Також комісія може запропонувати звільнити членів ВККС і ВРП, якщо вони не відповідають критеріям доброчесності.

Вона складатиметься з шести людей — трьох членів самої Вищої ради правосуддя і трьох міжнародних експертів (на яких, знову ж таки, всі покладають великі надії). За шість років міжнародні експерти закінчують свою участь у комісії.

Чому така важлива ця етична комісія? 

Що більше фільтрів для недоброчесних людей має судова система — то краще. А наявність міжнародних експертів дозволить провести конкурс до ВККС прозоріше.

То тепер все буде добре? Чи щось таки залишиться незмінним — чого не торкнеться закон?

Закон майже не торкається органу, який вносить подання про призначення та звільнення суддів. Дає згоду на їхнє затримання, відсторонює суддів від роботи й переводить їх до іншого суду. Тобто верхівки у системі — Вищої ради правосуддя.

Чи треба було б змінювати цю верхівку? Так. Саме вона рекомендувала президенту, на той час Петру Порошенку, призначили 44 недоброчесних суддів до Верховного суду. Хоча мала зупинити їхню участь у конкурсі. Також серед її членів є фігурант справи про хабарництво Павло Гречківський (нині виправданий) та підозрюваний у зловживанні владою Олексій Маловацький. А ще саме нереформована ВРП призначатиме реформовану ВККС.

Єдиною зміною для ради правосуддя стане перевірка на доброчесність від ще не створеної Комісії етики, яка зможе ініціювати звільнення членів ВРП. Утім нагадаємо, половина складу комісії — самі ж члени ВРП, які навряд таку ініціативу підтримають.

То це реформа чи не реформа?

Не реформа. Тобто в Україні не запустили нову реформу і не перезапустили чинну реформу. В Україні почали перезапуск двох важливих органів у судовій системі і дещо змінили щодо них законодавство. Але вже це хороші новини.

А що там з місцевими судами? Мені ж до них звертатись!

Зміни не торкаються місцевих і апеляційних судів. Якщо ви нині є стороною у справі, то за кілька місяців зможете ці зміни відчути лише на етапі оскарження рішення у Верховному суді. І погані і хороші зміни.

Також, якщо до ВККС потраплять доброчесні люди, вони забезпечать якісний добір суддів до місцевих судів і рекомендуватимуть їх до призначення. А це, у свою чергу, збільшує шанси на справедливі судові рішення для всіх нас. 

Чому всі говорять про Окружний адмінсуд Києва в контексті нового закону?

Про одіозний Окружний адмінсуд Києва в законі ні слова. Як і про будь-який інший окремий суд. Але проблема в тому, що законодавці не прописали окрему схему для оскарження рішень комісії, яка відбиратиме членів ВККС. Тому незгодний кандидат за чинним порядком (Кодексом адміністративного судочинства) піде саме до Окружного адмінсуду Києва. Того самого, який поновлював люстрованих чиновників, дозволяв будівництво у Протасовому Яру Києва і визнавав незаконною націоналізацію ПриватБанку. Це той самий суд, 34 судді якого разом з головою “захворіли” і не прийшли на кваліфікаційне оцінювання. І той суд, втручання суддів якого у ВККС нині перевіряють правоохоронці. Цей суд мали ліквідувати ще у 2017 році, але так і не ліквідували. Тож розмови про Окружний адмінсуд Києва це розмови про прогалини в судовій системі загалом та в останніх змінах зокрема.

Що було в судовій реформі 2015 року й чому воно не запрацювало?

Реформа 2015 року мала сильно змінити судову систему. І ця реформа триває досі. В результаті в Україні зникли касаційні суди як окрема інстанція (тепер є місцеві, апеляційні та вищий), створили два нових суди — Вищий антикорупційний та Вищий суд з питань інтелектуальної власності, створили Верховний суд і набрали суддів через відкритий конкурс, підвищили вимоги до суддів, дозволили затримувати суддю за тяжкі та особливо тяжкі злочини, а всіх суддів зобов’язали пройти кваліфікаційне оцінювання.

Окрім того, до реформи члени ВРП і ВККС могли працювати у державних органах, місцевому самоврядуванні і навіть бути депутатами, що означало високу ймовірність конфлікту інтересів. Тепер вони можуть працювати лише в цих структурах. А списки  кандидатів до цих органів публікують відкрито.

Тобто Верховний суд ми оновлюємо з 2017 року, Вищу кваліфікаційну комісію суддів — з 2014 року. 

Але, очевидно, цих оновлень було недостатньо. Адже ВККС пропускала до Верховного суду сумнівних суддів, а ВРП (яку перевірить Етична комісія з новими змінами) рекомендувала їх призначати. До оновлених і новостворених органів проходили недоброчесні люди, які потім проводили конкурси на посади або вершили правосуддя.

Уже згаданого Гречківського (нині член ВРП) у вересні 2016 викрили в тому, що він вимагав $500 тисяч за вплив на судове рішення для запорізької компанії. Згодом справу кваліфікували, як замах на шахрайство, а в жовтні 2018 Гречківського виправдали.

Інший член ВРП, Олексій Маловацький, фігурував у листуванні нардепа-втікача Олександра Онищенка. За текстом листування, він домовлявся з Юлією Тимошенко про підтримку “Батьківщини” на голосуванні за члена ВРП від Верховної Ради.

Ці зміни всім подобаються? Хто виступає проти? 

В першу чергу проти змін виступив Верховний суд, який мають скоротити вдвічі, та його голова Валентина Данішевська. Судді Верховного суду називають зміни посяганням на незалежність суддів (з огляду на зменшення зарплатні, можливість відкриття дисциплінарного провадження після анонімної скарги, зменшення терміну повідомлення про засідання Дисциплінарної палати з 7 до 3 днів, розгляд дисциплінарної справи без присутності судді) і передрікають, що він ослабить верховенство права. Ну і, звісно, просять Зеленського ветувати закон.

Розкритикували зміни до закону і посольство Канади та представництво ЄС в Україні за скорочення Верховного суду і люстрацію членів ВККС. Представники Канади та ЄС вважають, що для зменшення кількості суддів варто ретельно враховувати їхнє навантаження, а люстрація є крайньою мірою і люструвати людей щоразу, як змінюється влада, не можна. Утім із законопроекту до другого читання прибрали пункт, який поширював люстрацію на голів ВККС, Державної судової адміністрації та їхніх заступників, що працювали з листопада 2013 до травня 2019.

Коли ці зміни почнуть діяти? 

Наступного дня після публікації закону. Президент підписав закон 4 листопада. 

Що буде далі:

  • (наступного дня) члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів втрачають повноваження;
  • упродовж 90 днів Вища рада правосуддя затверджує склад Етичної комісії та нового складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів;
  • за 2 місяці Вища кваліфікаційна комісія суддів відбирає суддів до Верховного суду;
  • за 30 днів Етична комісія перевіряє чинних членів Вищої ради правосуддя і може ініціювати їхнє звільнення.

Хто ініціював ці зміни? 

Президент. Зеленький написав у своїй передвиборчій програмі, що судова гілка має стати владою, а не “прислужником” — і на кінець третього місяця на посаді він вніс ці законодавчі зміни на розгляд Верховної Ради. І позначив цей закон, як невідкладний. 

І хто ж підтримав великі судові зміни? 

Традиційно за президентський законопроект проголосували депутати Слуги народу — вони дали 219 голосів “за”. Ще 17 голосів додали позафракційні депутати. Загалом 236 “за” із 226 необхідних для ухвалення закону. 330 поправок розглянули за два дні.

Інші 4 фракції були одностайними у своїй непідтримці. Жоден представник “Опозиційної платформи — За життя, Батьківщини, Європейської солідарності, Голосу і групи За майбутнє не підтримав зміни до закону.

Голосування ніби не дуже гладко пройшло, чому протестували громадські організації?

Закон мав важливу поправку щодо ролі міжнародних експертів в Етичній комісії. Поправка визнавала рішення про звільнення члена Вищої ради правосуддя дійсним, якщо за нього проголосують щонайменше двоє міжнародних експерти з шести членів. На першому голосуванні цю поправку не підтримали.

Тоді ГО “Центр протидії корупції”, голова організації зі сприяння розвитку права Фундації DEJURE Михайло Жернаков заявили — відхилена поправка означає, що звільняти членів Вищої ради правосуддя зможуть лише самі ж члени Вищої ради правосуддя.

Після перерви у засіданні поправку все ж ухвалили.

Джерела:Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування” (текст до другого читання), заява Верховного суду щодо законопроекту, новина “Судебно-юридической газеты” з позицією представництва ЄС в Україні та посольства Канади,  новина Центру протидії корупції щодо вибуття майже 40% суддів з конкурсу до Вищого антикорупційного суду, новина “Радіо Свободи” про 44 недоброчесних суддів з посиланням на Раду громадського контролю, програма кандидата в президенти Володимира Зеленського, заява Центру протидії корупції, Facebook-пост голови Фундації DEJURE Михайла Жернакова, інтерв’ю голови Верховного суду Валентини Данішевської медіа LB.ua, колонка адвокаційного менеджера Фундації DEJURE Степан Берко на “Українській правді”, новина про Гречківського на сайті ГПУ, новина про Маловацького на НВ, звернення Пленуму Верховного суду до Зеленського.

 

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *