two-man-sitting-on-pink-flower-field-2432298

Десять сучасних фільмів про ЛГБТ+ та боротьбу зі стереотипами 

Текст: Олексій Сімончук

Боротьба за рівні права усіх людей у всьому світі триває й досі і має величезну історію. Чи не найбільше за свою інакшість у всі часи страждали представники ЛГБТ спільноти (акронім – лесбійки, геї, бісексуали, трансгендери).  Боротьба із власним тілом, заборонене кохання у Франції XVIII століття, опір ортодоксальній релігії та розповсюдження інформації про ВІЛ на початку 1990-х. Ми зібрали найцікавіші фільми останніх років про людей, які належать до ЛГБТ спільноти та їхню боротьбу за свої права. Ми віримо – саме мистецтво може найкраще пояснити проблему.

«Маттіас і Максим» (2019, Канада) 

Нова драма режисера Ксав’є Долана. Фільм починається з вечірки старих друзів у Канаді. Одна дівчина знімає короткометражний фільм і просить хлопців просто поцілуватися для нього. Маттіас і Максим дружать із самого дитинства, а цей поцілунок змушує їх відчувати потяг один до одного і переглянути самих себе.

Зараз Долану тридцять років, а дебютував він, коли йому виповнилося двадцять. За цей час він встиг зняти вісім фільмів про квір-ідентичність (ред. Квір – загальний термін, яким позначають всіх людей, які не є гетеросексуальними та/або іденифікують себе відповідно до своїє біологічної статі) та заплутаність сімейних стосунків.

«Портрет дівчини у вогні» (2019, Франція)

Це французька драма режисерки Селін Ск’ямма. Фільм розповідає про Францію XVIII століття. Художниця Маріанна приїжджає в один з маєтків на узбережжі Франції, щоб намалювати портрет Елоїзи, місцевої аристократки. Картину повинні відправити майбутньому нареченому дівчини, але вона не хоче виходити заміж і в знак протесту відмовляється позувати для портрета. Але Маріанну представляють їй не як художницю, а як подругу. Дівчата зближуються і закохуються одна в одну.

Прем’єра фільму відбулася на кінофестивалі в Каннах. Саме там вона отримала Приз за найкращий сценарій та Queer Palm за найкращий фільм ЛГБТ-тематики. 

«Біль та слава» (2019, Іспанія) 

Фільм відомого режисера Педро Альмодовара. Головний герой успішний режисер, гей Сальвадор Малло. Він уже не молодий, зараз його мучить постійний біль. Біль охоплює все тіло чоловіка. У напів-забутті він увесь час згадує своє дитинство. Часи, коли він був поряд з матір’ю і вперше у житті закохався. Головні теми стрічки — ностальгія та туга за життям, яке надто швидко завершується.

Головні ролі виконали Антоніо Бандерас та Пенелопа Крус. Критики називають його одним з найкращих фільмів режисера за останні роки.

«Дівчина» (2018, Бельгія)

Це бельгійська драма режисера Лукаса Донта. 

Історія розгортається навколо історії 15-річної танцівниці-трансгендерки Лари. Вона вчиться в престижній балетній школі і у той же час готується до операції зі зміни статі. Вона не сприймає тіло, у якому народилася, і її мучить спрага свободи. Цей фільм не про реакцію оточення героїні, адже і сім’я, і друзі її підтримують, а радже про її боротьбу із собою та її почуття. 

Фільм отримав Queer Palm у Каннах. А виконавець головної ролі Віктор Полстер названий журі програми «Особливий погляд» найкращим актором.

«Смерть і життя Джона Ф. Донована» (2018, Канада, Великобританія)

Ще один фільм Ксав’є Долана, головну роль у якому зіграв Кіт Герінґгтон. Фільм розповідає про популярного американського актора Джона Донована, який листувався з 11-річним хлопцем з Англії. У підсумку, це викликало бурхливу реакцію суспільства і відіграло свою вирішальну роль у житті обох.

Донован був гомосексуальним, але приховував це від всього світу. Через це у нього була сильна внутрішня боротьба, якій він намагався дати раду, але ніяк не міг і підійшов до нервового зриву. Хоч трохи заспокоїти його змогла лише переписка з маленьким англійцем.

«Фаворитка» (2018, Нова Зеландія)

Історичний фільм режисера Йоргоса Лантімоса. Це історія королеви Анни, яка очолювала Англію в XVIII столітті. Монархиня дуже часто хворіла. Поки її країна воює з Францією, вона думає лише про своє здоров’я та як боротьбу із самотністю. У той же час за її увагу і любов змагаються дві фаворитки, які здатні на все, щоб бути поруч із королевою.

Головні ролі у фільмі виконали Емма Стоун, Рейчел Вайс, Олівія Колман та Ніколас Голт. Він отримав Срібного лева на Венеційському кінофестивалі і був номінований на Оскар в десяти категоріях. Але отримала нагороду лише Олівія Колман, яка й зіграла королеву Анну, за найкращу жіночу роль.

«Хлопець як Джейк» (2018, США) 

Американський фільм, головні ролі в якому виконали Клер Дейнс і Джим Парсонс.

Вони грають батьків чотирирічного Джейка, який ще ходить у дитячий садок. Але Джейк не «типовий хлопчик». Він любить гратися лялькам, приміряти сукні та наділений величезною емпатією та інтелектом. 

Батьки хлопчика хвилюються через те, як оточуючі сприйматимуть їхнього сина. Вони намагаються подолати стереотипи у вихованні і, як можуть, підтримують Джейка. Але, що точно робити вони не знають. Не знають що роботи й спеціалісти, до яких вони звертаються.

Цей фільм про боротьбу і невизначеність, які тривають і досі. Тепер, коли толерантність стає чи не основною цінністю сучасного суспільства і повага до особистості виходить на перший план, люди все ще не знають, що робити і як поводитись у багатьох ситуаціях. Хоч і намагаються зробити все якомога краще. І їм потрібна наша підтримка.

«Назви мене своїм ім’ям» (2017, Італія, Франція, США, Бразилія) 

Фільм режисера Луки Гуаданьїно знятий за однойменним романом Андре Асімана.

Події фільму розгортаються влітку 1983 року на півночі Італії. Головний герой  — сімнадцятирічний Еліо Перлман. Він живе зі своїми батьками на заміській віллі в Італії. До його батька, професора археології, приїжджає 24-річний американський аспірант Олівер, щоб допомогти з дослідженнями. Олівера поселяють у сусідню з Еліо кімнату. Згодом, між ними зав’язуються стосунки і хлопці закохуються один в одного, але їм доводиться розлучитись.

Фільм отримав багато позитивних відгуків від критиків та глядачів, а також безліч міжнародних премій. Стрічка отримала Оскар в категорії «Найкращий адаптований сценарій» та була номінована на Оскар в категоріях «Найкращий фільм», «Найкраща чоловіча роль» та «Найкраща пісня».

«Непокора» (2017, Велика Британія, США, Ірландія)

Драма режисера Себастьяна Леліо, яку він зняв за однойменним романом англійської письменниці Наомі Олдерман.

Цей фільм про любов, яку зневажає встановлений патріархат. Головна героїня Роніт, єврейка, працює фотографинею в Нью-Йорку. Вона дізнається, що помер її батько — поважний рабин, якого шанує вся ортодоксальна спільнота. Дівчина повертається на батьківщину, де зустрічає подругу свого дитинства Есті — заміжню і благочинну жінку. Між ними розгораються сильні почуття. Це заплутана історія про традиції, переконання, релігію, свободу та кохання, яке протистоїть релігійним переконанням та стереотипам суспільства.

Головні ролі виконали Рейчел Вайс і Рейчел МакАдамс.

«120 ударів на хвилину» (2017, Франція) 

Французька драма режисера Робена Кампійо. 

Стрічка розповідає про епідемію СНІДу у Франції на початку 1990-х. Про хворобу було відомо вже років десять, але місцева влада не звертає на це уваги і не дає можливості говорити про це відкрито, щоб більше людей дізнавалися про хворобу. Тому група незалежних активістів починає з цим боротися. Вони влаштовують мітинги, візити до державних установ і фармацевтичних закладів. 

Вона отримала Гран-прі Каннського кінофестивалю та Queer Palm.

Головне зображення:  Cole Keister  (Pexels)

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *