people-sign-traveling-blur

Що референдум у Нідерландах означає для України

Текст: Христина Мельник

У Нідерландах 6 квітня відбувся референдум. Народ запитали, чи підтримує він рішення уряду ратифікувати угоду про асоціацію ЄС з Україною. Ми зібрали необхідний мінімум фактів про референдум.

Яке було питання?

Питання звучало так: “Ви за чи проти ратифікації Угоди про асоціацію Європейського союзу та України?”.

Яка в референдуму юридична сила?

Теоретично, жодної. Це - консультативний, або рекомендаційний референдум (advisory referendum). Закон про консультативний референдум, що дозволяє оскаржити рішення влади, з якими незгодний народ, набрав чинності у Нідерландах 1 липня 2015 року. Це його перше використання. Тепер уряд має вирішити - чи бере він це рішення до уваги.

Хто все це почав?

Референдум ініціювали після збору 428 тисяч підписів (з необхідних 300 тисяч) незгодних громадян, щоб заблокувати асоціацію України з ЄС. Зроблено це було під керівництвом громадянського руху Geen Peil («Скажи ні») та партій євроскептиків.

Що тепер буде?

Референдум не має прямої юридичної сили, оскільки носить рекомендаційний характер. Він передусім покликаний змусити владу Нідерландів рахуватись з думкою широкої громадськості. На даний момент усі країни-учасниці ЄС вже ратифікували Угоду про асоціацію.

Якщо Нідерланди відкличуть рішення, це може стати серйозною проблемою для України. У 2005 році подібний консультативний референдум в Нідерландах відхилив проект Конституції ЄС. Таке може статися, якщо явка більше 30% (на референдумі вона становила 32,2%). В 2017 році в Нідерландах будуть вибори, а тому ігнорувати думку громадськості нинішній уряд навряд зважиться. Існує варіант, що Угоду ратифікують без Нідерландів.

Фактор МН-17

Соціологічні опитування в лютому показували, що майже половина населення (49%) взагалі не знала про референдум. Близько 30% думали, що референдум якось пов'язаний із Малазійським Боїнгом МН-17, який збили сепаратисти, підтримувані Росією,  17 липня 2014 року поблизу міста Торез на Донеччині. В літаку, що летів із Амстердаму, загинули 193 нідерландці.

Скільки це коштувало?

Несприйняття голландцями референдуму також легко пояснити його ціною: Нідерландам він обійшовся у 30 мільйонів євро.

Хто такі євроскептики і до чого вони тут?

Євроскептики - це політичний рух, що відіграв ключову роль в ініціюванні, інформаційній кампанії та результатах референдуму. Рух євроскептиків відстоює позицію тієї частини нідерландців, котрим не подобаються рішення ЄС. Багато голландців, які належать до євроскептиків, не хочуть розширення Євросоюзу, незалежно від того, стосується це України чи інших країн. Вони вважають, що Брюссель ігнорує їхню волю і бажання.

Гаррі ван Боммель, депутат соціалістичної партії, виступив категорично проти ратифікації Угоди. Він, як і багато інших, мотивував ратифікацію документу як причину потенційної кризи в стосунках з Росією. Багато людей, що підтримали євроскептиків в рамках референдуму, не хочуть зв'язуватися з українською корупцією та думають, що ратифікація Угоди - прямий шлях до того, що незабаром Україна стане країною-учасницею ЄС.

Щоб заспокоїти голландців, президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер під час виступу у Гаазі заявив, що Україна не стане членом ЄС у найближчі 20-25 років.

Спочатку євроскептики хотіли організувати референдум щодо власного членства у ЄС, однак, коли зрозуміли, що такої можливості не передбачає законодавство, вирішили переключитися на Україну. Якщо Угоду ратифікують без Нідерландів, рух євроскептиків зміцниться в інших країнах, які теж вимагатимуть скасування Угоди, і може спричинити кризу всередині самого Євросоюзу.

Хто голосував за Україну?

Підтримка України на національному рівні в Нідерландах в основному була від двох партій: християнських демократів та соціал-демократів, однак і вони заявили, що врахують волю виборців (тобто жодних заяв про безумовну підтримку України не було).

Нинішній уряд також агітував за Україну. Міністр іноземних справ Берт Кундерс переконував, що асоціація буде позитивним фактором для економіки та підвищить рівень безпеки, оскільки стабілізує ситуацію на сході Європи. З подібними заявами також виступили голандський прем’єр Марк Рютте і міністр зовнішньої торгівлі та співробітництва Ліліанне Плумен.

Українська інтернет-спільнота пробувала знімати відео зі слоганом “Скажи так!”. Наприклад, ось такий ролик голландською зняв Всеукраїнський центр волонтерів The People's Project.

Дев'ять студентів з України з ініціативою "voor en verder" ("за и далі") проводили інформаційну кампанію містами Нідерландів - показували фільми про події на Майдані, розповідали про Україну. Один з учасників, журналіст Саляр Алі, казав, що активісти отримали на це грант від Міністерства інформації Нідерландів.

Скандал із картинами

Неприємним осадом лишилася історія з картинами з музею міста Хорн. Картини Голландського золотого віку, викрадені у 2005, знайшлися в цьому році. Працівники музею стверджують, що до них звернулися нібито бійці батальйону “ОУН” і вимагали викуп за картини розміром у 50 мільйонів євро. Керівництво батальйону участь своїх бійців в цій історії спростувало. Ймовірна, частина робіт голландських художників зараз знаходиться в руках СБУ, а частина залишилась на окупованих територіях. Розслідування Громадського стверджує, що картини були викрадені на замовлення луганського колекціонера. Мер міста Хорн Івон ван Мастрігт зявляє, що неприпустимо торгуватися зі злочинцями. Наразі картини ще не повернуті до Нідерландів.

Туалетний скандал

Приватна компанія Raspoetin BV отримала грант у розмірі 50 тисяч євро на виробництво туалетного паперу із закликами голосувати проти ратифікації Угоди про асоціацію з Україною. Як це стало можливим, якщо весь істеблішмент майже одноголосно підтримує Україну? Дуже просто. За законом про референдум, комісія з його проведення повинна виділити по 700 тисяч євро на кампанії противників і прихильників Угоди, а також 600 тисяч тим, хто зберігає нейтралітет.

Порошенко в Panama Papers

Скандал Panama Papers або Panama Leaks стався досить невчасно для України. 3 квітня були опубліковані дані про бізнес Президента України Петра Порошенка, виведений в офшор. Станом на кінець березня за даними соціологічного дослідження компанії I & O Research очікувалося, що 57% голландців проголосує на референдумі проти Угоди про асоціацію з Україною. Реальні ж цифри на референдумі 6 квітня продемонстрували вищий відсоток - 61,1%. Однозначно стверджувати, що офшорний скандал змінив позицію голландців, не можна.

Брудні трюки

Протягом інформаційної кампанії зафіксовано кілька фейків. Зокрема широкий розголос здобуло відео, де нібито бійці “Азову” погрожують фізичною розправою голландцям, якщо ті не підтримають Угоду про асоціацію з Україною. Бійці говорять українською мовою, а наприкінці ролика спалюють голландський прапор. Полк “Азов” одразу спростував відео, заявивши, що вони ніколи не підтримували шлях України до Євросозу. Також прес-служба батальйону вказала на невідповідності у відео: неправильну форму та страйкбольні автомати замість справжніх.

Відео “звернення бійців Азову”

Згодом члени добровольчого полку навіть зняли альтернативний ролик, в якому прикинулись бійцями ДНР, аби довести, що зняти відео з закликом міг хто завгодно.

В Нідерландах навіть ініціювали розслідування щодо впливу Росії на кампанію референдуму. На цьому скандали не закінчились. Розслідування голандського порталу

Follow the Money.nl містить інформацію про те, що кампанія за проведення референдуму спонсорувалась нелегально з фондів Європарламенту через Інститут прямої демократії в Європі за підтримки євроскептичної Партії незалежності Великобританії(UKIP). Ця політична партія відома фінансуванням кампанії за вихід Великобританії зі складу країн-учасниць ЄС. За даним фактом також розпочато розслідування.

Що чекає на Україну?

Референдум визнано дійсним, адже 30% бар'єр було подолано. Явка склала 32,2% виборців, 38, 1% підтримали Україну, а 61,1 проголосували проти Угоди про асоціацію.

12987912_1107823399274031_407686400_n

Прем’єр-міністр Марк Рютте заявив, що влада буде переглядати Угоди, щоб в результаті задовольнити всі сторони.

Офіційний представник Маргарітіс Схінас заявив, що президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер засмучений результатами референдуму. Він також наголосив, що внутрішні процедури ратифікації угоди є питаннями національної компетенції.

Заява голови Комітету закордонних справ Європарламенту Ельмара Брока, співголови Парламентського комітету асоціації ЄС-Україна Андрея Пленковича та доповідача з українського питання в ЄП Яцека Саріуша-Вольського містить обурення тим, що невелика частка населення ЄС буде керувати політикою усього Союзу: “Угода про асоціацію вже ратифікована 27 державами ЄС, Європейським парламентом і Верховною Радою і затверджена двома палатами парламенту та урядом Нідерландів. Ми вважаємо, що ЄС в цілому зі всіма 28 державами-членами, повинен вирішувати (долю Угоди - Ред.), а не 20% виборців однієї з держав-членів, які представляють 0,6% всього населення ЄС, на референдумі, який має консультативний характер".

Зрештою, для ЄС відкликання голосів Недерландів становлять загрозу подальшого бойкоту рішень Європарламенту.