ostrog

Острог. Місто тиші та історії

Текст: Дарина Шевченко

В Острозі було спекотно і безлюдно. Водій зупинив нам біля Чорного тюльпану, драматичного пам’ятнику острозьким воїнам-афганцям. Я обійшла його двічі. З чорно-червоних пелюсток чи то полум’я чи то квітки на мене дивився втомлений воїн. Я чомусь навіть не сумнівалась, що пам’ятник присвячено подіям Євромайдану і війни на сході, але потім мені розповіли про афганців.

– А ви знаєте, де тут та Академія? – запитує мене чоловік років сорока. Поряд з ним – хлопець років 17, вступник. Ми разом їхали маршруткою з Києва. Їхали годин шість, жарко було страшенно, але хлопець піджака та краватки так і не зняв. Бо вступ – це відповідально.

Мені теж здавалось: щойно приїду до Острога, одразу побачу її – Острозьку Академію. Але навколо, крім похмурого пам’ятника і невеличкого скверу, не було нічого і нікого. Я не знала, де Академія, і батько з сином пішли шукати її самотужки. А я залишилась чекати на заплановану зустріч, просиділа в скверику 20 хвилин і не зустріла жодної людини. Стало трохи моторошно.

Острог малесенький і старовинний. Такий, знаєте, дуже старовинний і ніби вимушено малесенький. Острог не приховує, що його велич минула, але й не дає забути про неї ні на секунду. Навіть дерева в Острозі величезні і створюють величезні тіні, наче натякаючи: тільки в такому величному місті можуть рости такі величні дерева і так вишукано ховати тебе від спеки.

В Острозі всього 15 тисяч населення, 10 кілометрів площі, три  музеї, сім історичних пам’яток, меблева фабрика і друкарня. Але найголовніше – в Острозі є університет “Острозька Академія”. Академія має свої парки, бібліотеки і гуртожитки, і зовсім скоро займатиме півміста, хоча це не важко. Академію було засновано в 16 столітті, а відродилась вона аж в 1994 році. Уявляєте, всього 20 років тому. Вам теж здавалось, що Острозька Академія – це щось вічне?

Ми йшли до академії недовго (та й навряд в Острозі можна кудись довго йти), якихось 15 хвилин, але людей на вулицях майже не було.

А от в самій академії, здавалось, вирує життя. Людей на території було так само небагато, літо ж, але все тут було живим. Академія сьогодні займає приміщення старого монастиря. Оригінальні будівлі академії були дерев’яними і не збереглися.

Тому у студентів (незважаючи на світський статус закладу) є навіть своя церква. В церкву з усієї округи зносять ікони місцеві жителі і вона, до всього, слугує музеєм. В академії є також свій музей стародруків, де на п’єдесталі стоїть копія Острозької біблії, скульптурні експозиції і ціла зала присвячена історії університету, а в коридорі головного корпусу влаштовано алею знаменитих випускників Острозької академії. Більшість з них, звичайно, закінчили університет ще кілька століть тому, нові знаменитими ще стати не встигли.

В скверах навколо корпусів стоять паркові скульптури і походжають гуси і куріпки, а до гордості академії – нової бібліотеки веде алея і ковані ворота.

Бібліотеку побудували нещодавно, гроші збирали з усього світу. Чимало грошей на нову будівлю дала українська діаспора. Будівля бібліотеки кругла і дуже кінематографічна. Заходиш в цю бібліотечну тишу з новими меблями, розставленими по колу, і гнучкими круглими лампами, і потрапляєш в якийсь фільм про Гарвард. Ось так просто, не виходячи з академії і не виїжджаючи з Острога.

Ще в академії є свої підземелля, з привидами, трунами і застінними похованнями. Розкопки в підземеллях все ще тривають і все нові і нові легенди виникають. В літописах, наприклад, зустрічаються нелогічно ранні дати поховань на цьому ж місці, хоча за історичними даними в ті часи тут навіть монастиря ще не було.

Місцеві стверджують, що енергетика в підземеллях добра, а студенти навіть приходять туди перед екзаменами – на щастя.

Я люблю міста і містечка, які можна пройти за годинку. Причому і навколо, і впоперек. Особливо люблю ходити з місцевими і слухати всі ці: “тут я вчився, тепер школа вже розвалилася” або “а це наш пологовий, тут моя дружина народила мого сина”. Люблю, коли в місті є якась старовинна руїна або старовинне кладовище, а краще й те й інше. А ще більше люблю коли місто має легенду.

Острог має все це. На пагорбі – непогано збережені руїни Острозького замку (замок, до речі, закривається о сьомій, не запізнюйтесь, бо ми запізнились і змогли лиш обійти його навколо), пам’ятник Острозькій біблії в парку біля фортеці, який позначає місце, де колись була Острозька академія, а трохи далі – старе єврейське кладовище. Раніше в Острозі була одна з найбільших в Україні єврейських общин, а тепер, кажуть місцеві журналісти, не залишилось майже нікого. Але от нещодавно євреї до міста почали знову навідуватись і навіть трохи відремонтували кладовище: позбирали докупи розбиті могильні плити і побудували каплицю. Всі написи на кладовищі на івриті, тому його відвідини мало що вам розкажуть, але дух старовини ви точно відчуєте.

Моя улюблена частина міста – музей друкарства. У дворі музею – густий сад, а зовсім біля хвіртки стоїть гігантська друкарська машинка, зовсім як справжня. Мене вона чомусь страшенно зворушила, а от моя провідниця, студентка академії, її помітила вперше.

printing

З хорошого і практичного в місті є симпатичні готелі, більш ніж один кафе-бар-ресторан і кілька маркетів, один з них навіть працює до 11 вечора. Є 3G, але нема залізничної станції – до неї треба їхати машиною з півгодини.

Втім, в Острозі вам не дуже потрібен інтернет. В Острозі треба повільно ходити схилами містечка, зупинятись перед залишками старовинних будинків, вилазити на мури фортеці і слухати це місто. Острогу є що сказати.

Як доїхати

Київ – Острог (маршрутка від Центрального Автовокзалу) – 161 грн

Острог (станція знаходиться в селі Оженин, 15 кілометрів від Острога) – Київ – 152 грн

Де поїсти

Паб-бар Маестро

Піца Гавайська – 52 грн (на трьох людей)

Картопля-фрі – 23 грн

Салат Бім-бом – 25 грн

Де зупинитись

Готель “Маестро” – 300 грн/доба

 

Головне фото: Вебсайт Острозької академії

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *