соляні1

Солотвин: Що треба знати про “соляний” відпочинок

Текст: Дарина Шевченко

Коли мені було п’ять, я уявляла своє доросле життя приблизно так: я принцеса, живу в замку, в сусідньому замку живе мій брат, а з іншого боку мама і тато, теж в замку, а трішки далі бабуся з дідусем – і вони в замку, звичайно. Всі замки, зрозуміло, стоять на одній вулиці, щоб всім далеко не треба було ходити. А потім я виросла і аж до цієї осені була переконана, що так не буває. Принаймні, замків на одній вулиці не буває. А тоді я поїхала у відпустку.

Україна, Закарпаття, село Нижня Апша. Звичайнісіньке, здавалося б, село. У селі всього одна вулиця, яка практично впирається в Солотвин – найпопулярніший соляний курорт Західної України (туди ми і їхали). Зате яка вулиця! Кожен будинок на вулиці – палац або, як мінімум, розкішна вілла. Але здебільшого все ж замки та палаци. В 21 столітті на Західній Україні замки в тренді. Ви думаєте, що я перебільшую, але ні. Я говорю про справжнісінькі палаци – з башточками, арками, колонами і вітражами на десятки кімнат. Всі вони стоять обабіч дороги, так близько один до одного, що принцеси з сусідніх палаців могли б переговорюватись, не виходячи з власних покоїв. Тільки в цих палацах не живуть принцеси. В цих палацах не живе ніхто.

– Вони живуть у вагончиках чи прибудовах, – пояснює зачудованим туристам водій туристичного автобусу.

З очевидних, на думку водія, причин – платити за комунальні послуги в таких будинках не дешево. Навіть на око ці сільські будівництва коштують кілька сотень тисяч доларів. До речі, походження грошей у місцевих теж не викликає питань – на їхню думку, на будинки заробляють контрабандою.

– У нас же тут два кордони поруч, – стенає плечима наш водій.

Єдина вулиця Нижньої Апші плавно переходить в центральну вулицю Солотвина і пейзажі майже не міняються.

солотвин

В самому Солотвині, щоправда, трапляються і звичайні хатки. А ще в Солотвині є життя – кілька магазинів одягу з пафосними назвами на кшталт Прем’єр і кілька ресторанів з не менш пафосними назвами типу Статус і Рояль. Останній не працював.

– Щось у них не пішло, – добродушно зітхає офіціант зі Статусу.

В Статусі все окей – це найпопулярніше місце в містечку. Така своєрідна Мекка для солотвинських туристів-пацієнтів, бо переважна більшість з них лікуються в алергологічній лікарні на в’їзді в Солотвин –  а в лікарні годують, як в лікарні. Лікарня також функціонує як санаторій, а отже, за наявності місця путівку сюди можуть придбати всі бажаючі.

В Солотвині лікують сіллю. До солотвинських галокамер з’їжджаються алергіки і астматики з усіх куточків країни. А місцеві соляні басейни нібито творять чудеса  з хворими суглобами.

солотвинорезорт

Альтернатива лікарняній атмосфері є – порівняно новий санаторій майже на самому в’їзді в місто – Солотвино Resort. Але судячи з цін, тут приймають мінімум середній клас – навіть в несезон номер коштує від 400 до 700 гривень за ніч. Зате в готелі є теплий критий соляний басейн, соляна кімната та процедурні кабінети, включно з мінеральними ваннами. За додаткову плату гостям пропонують комплексне харчування в готельному ресторані Рибак. До речі, досить непогане і різноманітне. Серед місцевих Солотвино Resort ще й дуже популярне місце для проведення святкувань і бізнес-конференцій. Ми, наприклад, заїхали в день проведення якогось українсько-румунського круглого столу, тому нас зустрів етнічний румунський ансамбль в національних румунських костюмах і цілий натовп румунів. Чому саме було присвячено круглий стіл, нам дізнатись так і не вдалось – все було румунською, а наша офіціантка пояснити не змогла.

До речі, вона теж була румункою. Як власне і майже всі, крім дружніх нам туристів, кого ми зустрічали в Солотвині. Ми неочікувано для самих себе опинились в абсолютно іншомовному середовищі. І навіть у відповідь на наше звертання місцеві скоріше відповідали російською. А мобільний оператор так і поривався привітати нас в Румунії і часто на цілих кілька годин вмикався роумінг.

З туристичних місць в Солотвино – закинуті соляні шахти. Понад десятиліття тому держава визнала їх не рентабельними і видобування солі припинили, а самі шахти затопили, як того й вимагали правила безпеки. А оскільки шахти займали цілих кілька гектарів і складалися з численних будівель і конструкцій – так вони і стоять, як справжнє місто привидів – порослі ожиною і завалені горами сміття. Тепер там будують свої таємні будинки підлітки і народжують кошенят кішки.

солотвин шахти

Ходять чутки, що місцеві, ризикуючи життям, викачують з аварійних шахт соляну воду для басейнів на базах відпочинку. Але тут чутки часто бувають страшенно контрастними. Згідно інших чуток – вночі можна побачити, як воду в басейнах баз відпочинку солять кухонною сіллю.

Всі бази відпочинку тут знаходяться на берегах соляних озер, але судячи з гір сміття біля них – купатись там вже не найкраща ідея, тож більшість баз будують свої водойми. Самі озера також створені штучно і вода в них, нібито, досі поступає з тих самих шахт.

В середині жовтня містечко виглядало покинутим і сонним. Але на популярність курорту натякає кількість і щільність баз відпочинку та численні закриті до літа кафе, ресторани і продовольчі магазини. З приємного – дві кав’ярні-цукерні – кафе Діана (через дорогу від алергологічної лікарні) і Кондитерська навпроти великого супермаркету Тиса. В обох місцях затишно і є великий вибір тістечок і тортиків, які тут же і печуть. Обидва заклади, до речі, популярні і серед місцевих – тістечка звідси вивозять сотнями, і це хороший знак.

солотвин бази

Серед захоплюючих солотвинських розваг – суботній базар, що біля закинутих шахт. На базарі продають все – від курей і кіз до ковдр і вечірніх суконь. Багато одягу сюди привозять з Румунії і Угорщини, але серед місцевих страшенно популярними є турецькі товари. Але, навіть якщо шопінг не входить у ваші плани – все одно сходіть, базари – це завжди колоритно.

Вас може розчарувати відсутність в Солотвині дивовижних карпатських краєвидів, адже великі гори звідси досить далеко, а солоні озера занадто забудовані аби бути мальовничими. Але з нашого вікна на четвертому поверсі Солотвино Резорту гори було видно, і це незмінно радувало мене щодня. Крім того, ми ходили гуляти порослими лісом горо-схилами за готелем – там було по-осінньому вогко і затишно і багато грибів. Їстівних чи ні  – не знаю.

гриби

А якщо вже дуже припече – завжди можна поїхати на екскурсію, скажімо в Яремче або на озеро Синевір. Екскурсійних автобусів тут кілька і їздять вони майже щодня. Ми, наприклад, їздили на екскурсію до термальних джерел у Велятин і місцевими монастирями.

солотвингори

Я навіть не знаю, чи радила б відпочинок у Солотвині. Вдруге б точно не поїхала. Як на мене, в Карпатах можна знайти затишніші і мальовничіші місця. Але, якщо раптом – ви вже все знаєте.

І ще одне – не чекайте від Солотвина тиші – тут весь час десь іде й гуде будівництво чергового палацу, а рух центральною вулицею не менш інтенсивний, ніж Хрещатиком. Ну але що ж поробиш – два кордони поруч.

Як доїхати

Поїзд Київ-Мукачеве (купе) – 266 грн

Маршрутка (автобус) Мукачеве-Солотвин (2-3 години) – 60 – 100 грн

Де жити

Солотвино Resort

Стандарт – 400 грн/доба

Люкс (двокімнатний номер з вайфаєм) – 700 грн/доба

Що їсти

Ресторан Рибак (Солотвино Resort )

Комплексний обід – 80 грн

Кондитерська

Тістечко+чай/кава – 25-30 грн

Де лікуватись

Солотвино Resort

Разове відвідування соляного басейну – 50 грн

Разове відвідування галокамери (соляної кімнати) – 50 грн

Ми не перевіряли цін на лікування та проживання в алергологічній лікарні – скоріше за все, вони нижчі.

Фото: Дарина Шевченко

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *