cat-silhouette-cats-silhouette-cat-s-eyes-2

Топ-10 побутових забобонів: чому, в що й навіщо ми віримо

Текст: Дар’я Анцибор

Ми живемо в часи, коли навіть найстарше покоління знає, як користуватися інтернетом, органи створюються на 3Д-принтерах, народжуються діти від трьох батьків, а люди ось-ось висадяться на Марс. Ми гадаємо, що контролюємо все, але тільки поки якась чорна кішка не перейде нам дорогу чи не розіб’ється дзеркало в домі. І ось тут починається така собі подорож у часі на кілька століть, а інколи й тисячоліть. Забобони живуть у нашій підсвідомості, переймаються та засвоюються з неймовірною швидкістю, автоматизуються й періодично випливають на поверхню в актуальних ситуаціях. Ми спробуємо пояснити що таке забобони, чому ми в них віримо та які причини появи декількох з них.

Що таке забобони?

Забобони, які так тісно вплітаються в наш із вами побут, є насправді відточеною віками практикою вирівнювання життєвого балансу традиційних спільнот. У народі було дуже особливе ставлення до поняття норми й утримання її на належному рівні. Аби не порушувати її, були вигадані певні приписи, які детально «інструктували» членів громади щодо їхньої поведінки. Якщо все ж таки відхилення ставалися, носії традиції використовували прийоми самозахисту, створюючи альтернативні виходи з межових ситуацій – магічні протидії.

Отже, в першу чергу забобони для носія традиційної фольклорної картини світу – це такі собі попереджувальні знаки, які за умови правильного дотримання мають оберігати від порушення усталеної гармонії. А якщо ні, то завжди знайдеться антидот, щоб повернути все до так званої норми. Бонусом додається пророкування майбутнього, бо стабільність суперпередбачувана.

Звучить як щось з періоду “до освіти”, то чому ми і досі в них віримо?

Є кілька важливих факторів. Першим чинником є віра в силу власних можливостей. Ми не завжди хочемо визнавати, що самі відповідаємо за своє життя. Зізнайтеся, набагато комфортніше звинуватити чорну кішку чи сусідку з порожнім сміттєвим відром в тому, що ви провалили іспит чи запізнилися на співбесіду. Це такий маленький, але дуже важливий примітивний лайфхак, яким ми знімаємо відповідальність із себе й перекладаємо її на вищі сили, померлих предків чи долю.

Другий фактор (який логічно випливає з першого) – лінощі. В народі ця практика інколи озвучується такими конструкціями, як: «Чекаю на власну долю», «Чорна смуга в житті», «Бог поможе» / «На все воля Божа» і в особливо екстремальних випадках: «Шаро, прийди!». Вірячи в забобони, ми насправді розслабляємося, бо думаємо, що хтось зверху порішає за нас.

При всьому цьому будь-яка людина любить стабільність і порядок у своєму житті. Звідси випливає третій чинник – відчуття контролю. Так, це може здатися дещо суперечливим щодо попередніх двох факторів, проте люди часто вірять і дотримуються забобон саме через те, що це їм дає змогу почуватися в безпеці й контролювати дійсність. Спосіб аргументації в цьому випадку приблизно такий: я не лізу до чорних котів, завжди дивлюся у дзеркало, забувши щось вдома, не проходжу під електричними стовпами, не лишаю ножі на столі на ніч, а мені за це збереження удачі й відсутність негараздів. Профіт? Профіт. Тому інколи це може здатися схожим на своєрідну культурну угоду: поки ви не порушуєте цих «законів», ваше життя в нормі.

Джордж Франкл казав, що людина – це тварина, яка продукує культуру, орієнтуючись на символи, використовуючи символи й пригнічуючись символами. Наші предки розглядали світ як знакову систему, яку можна прочитати. Дуже багато прикмет можна дешифрувати, зрозумівши принцип такого читання. Людину зазвичай цікавить досить обмежене коло питань, яке зводяться до якості та тривалості життя. Тому смерть і невдачі завжди в топі будь-яких найбільш укорінених забобонів.

Топ-10 побутових українських забобонів:

1.

Що: чорна кішка перебігла дорогу.

Значення: буде невдача, день спаскудиться.

Є антидот? Прочитати Отче наш, взятися за металевий предмет, наприклад, за ґудзик, почекати, доки хтось інший перейде цей шлях першим (такий дуже нашенський спосіб, правда?).

Пояснення: є дуже багато пояснень, чому така доля випала саме чорним котам. Найперше в свідомості людей вони пов’язуються з відьмами. А оскільки вірили, що ті вміють перекидатися в різних тварин, а тут ще й чорний колір, який асоціюється з нечистю, то в кота просто не лишалося інших варіантів.

2.

Що: не ходити в одному черевику.

Значення: прикмета, що дитина може лишитися сиротою: помре мати (якщо ходити в лівому) або батько (якщо в правому), а доросла людина втратити пару.

Пояснення: чоботи символізують парність, нероздільність та родинні зв’язки. Згадайте відомі ворожіння на Андрія: один черевик перекидають через хату, щоб за його носаком дізнатися, де живе наречений; дівчата лягають спати в одному чоботі, щоб побачити уві сні судженого; цим же чоботом виміряють кроками до порога, хто перший вийде заміж. Всі вони орієнтовані на пошук пари. У снотлумаченнях відсутність взуття, його втрата чи роззування трактувалися як смерть батьків, хвороба чи збитки. Ходячи в одному чоботі, людина неначе перебуває однією ногою в світі живих, іншою в потойбіччі. Згадайте: величезна кількість магічних ритуалів виконується босоніж (таке ви зустрічали в «Тінях забутих предків» Михайла Коцюбинського).

3.

Що: не стригтися під час вагітності.

Значення: можна обрізати життя дитині й собі, ще й на додачу дати комусь субститут (щось, що символізуватиме вас, такий собі портрет Доріана Грея) себе для зурочення.

Пояснення: вважалося, що у волоссі зосереджена життєва сила людини. В магічних ритуалах активно застосовуються пасма, нігті, відбитки, як-от «зібраний» із дороги слід, різноманітні виділення з тіла. Відома практика зберігати відрізане волосся протягом всього життя й потім класти його в труну. Вагітна, за народними уявленнями, є вкрай вразливою, бо фактично перебуває між двома світами (дитина ж приходить зі світу померлих, не забувайте про це). Тому будь-які маніпуляції з волоссям, яке символізує життя, можуть нашкодити й без того хиткому зв’язку вагітної жінки з цим світом.

4.

Що: подивитися в дзеркало, якщо повертаєшся додому, щось забувши; присісти «на доріжку»; не передавати будь-що через поріг.

Значення: не втратити удачу поза межами оселі, зберегти свій захист від нечистої сили.

Пояснення: простір у традиційній культурі чітко поділений на свій і чужий. «Свій» простір, який представлений оселею, водночас є й оберегом, бо його охороняють духи предків. Пов’язано це з тим, що захоронення відбувалися спершу біля дому, інколи в самому домі, як з нехрещеними / мертвонародженими дітьми, яких ховали під порогом. Звідси й заборона наступати на поріг, і його нерідка схожість із труною в старих хатах. Переступаючи поріг свого дому та опиняючись у «чужому» просторі, людина вважалася незахищеною. Тому будь-яке миттєве повернення за чимсь забутим сприймалося як неправильне. Виправити ситуацію може дзеркало, яке виступає двійником людини й поглинає негаразди. Плюс, це також портал в потойбіччя, тому так ви неначебто просите додаткової підтримки у предків. Схоже тлумачення має звичай присісти перед поїздкою. Існують пояснення, що так людина заспокоює духів дому. Деякі фольклористи також говорять, що таке «заземлення» допомагає набратися «свого» перед походом у далеке «чуже».

(c) www.pexels.com
(c) www.pexels.com

5.

Що: пташка залетіла через вікно додому.

Значення: це одна з найстрашніших і найбільш розповсюджених прикмет на смерть одного з мешканців оселі.

Є антидот? Випустити нещасну перелякану птаху на волю тим же шляхом, куди вона влетіла, сходити в церкву, не ночувати вдома цю ніч.

Пояснення: птахи – духи або посланці предків. Вони мають прямий контакт із потойбіччям, адже відлітають у вирій, як і душі померлих. Вважається, що через таке посередництво померлі спілкуються з нами й попереджають про щось недобре. Спроможність літати за аналогією зробила віщунами смерті й метеликів, бджіл і мух.

6.

Що: не свистіти в хаті.

Значення: не буде грошей, прийде біда.

Пояснення: свист – це різкий звук, який у народній культурі пов’язується з викликанням нечисті, біди, лиха. Свист завжди демонічний і часто прямо означає звернення до потойбіччя. Ним можна викликати не лише вітер (магія за принципом наслідування), а й нечисту силу, змій, мишей, вовків та інших неприємних істот. Свист означає спустошення, тому заборонено це робити, особливо в темний час доби і в «своєму» просторі.

7.

Що: столовий прибор впав на підлогу.

Значення: прийде гість, гість спішить.

Пояснення: зараз у нас у кожного може бути своя улюблена тарілка чи чашка, а на ложки ми майже не зважаємо.  Раніше кожен член сім’ї мав свою власну ложку. Саме тому цей столовий атрибут почав сприйматися як двійник людини. Відоме ворожіння на Різдво, коли стіл лишають не прибраним до ранку, а тоді дивляться, чи нема перевернутої ложки. Це означало, що власник цього прибору протягом року помре. На весіллі ложки наречених могли зв’язувати червоною ниткою, а інколи молоді взагалі їли з однієї ложки, щоб все життя жити разом – однією долею. Ложки та виделки сприймалися як жіночі атрибути (що також пов’язано і з родом цих іменників), тому якщо падають вони, вважають, що прийде жінка. Якщо ніж – чоловік.

8.

Що: не сидіти на куті стола; не класти капелюха/шапку, ключі на стіл.

Значення: не вийдеш заміж 7 років; поклавши головний убір, отримаєте головний біль, ключі на столі – до негараздів, сварок.

Пояснення: кути окреслюють простір та розмежовують його. У нашому випадку простір стола, однієї з найважливіших і найсвятіших речей у хаті. Існували чіткі регламентації щодо того, де хто має сидіти за столом і як себе поводили. Кут, який спрямований на людину, символічно виштовхує її за межі цих норм. А що могло бути гіршим у традиційному суспільстві, як не втратити можливість відтворити нормований сценарій життя, не створивши вчасно сім’ю? Слово «стіл» має спільний корінь із «престолом» та «столицею», а підвищення над землею ріднить його з олтарем. І сьогодні в деяких регіонах України можна зустріти звичай обідати на могилах на поминальні дні. Могили тут не просто уподібнюються до столу. Вони ним і є. Наші предки вірили, що стіл, як і піч, є провідником між світами. Залишаючи цінні речі на столі, ми уявно переступаємо межу з потойбіччям, турбуючи духів померлих.

9.

Що: не дарувати предмети, які колються та ріжуться.

Значення: посваритеся з тим, кому даруєте.

Є антидот? Якщо все ж щось таке дарують, потрібно дати копійку. Таким чином ви неначе купуєте цю річ, а не приймаєте в подарунок.

Пояснення: і ножі, і ножиці активно використовували в магічних ритуалах, як обереги від нечистої сили та зурочення, тому ставилися до них вкрай серйозно. Водночас самі ці предмети можуть нанести фізичну шкоду людині. Такий подарунок символічно може розрізати стосунки між тим, хто дарує, і тим, хто приймає дарунок.

10.

Що: одягати щось навиворіт

Значення: будеш битий, втрапиш у халепу.

Є антидот? Попросити когось із рідних чи близьких легенько вдарити вас. Тоді вже формально здійснюється покарання, тому дія забобону анулюється.  

Пояснення: одяг – субститут людини. Раніше цей забобон поширювався здебільшого на сорочку, яка, як відомо, найближча до тіла. Тепер це про будь-який одяг, деталей якого в нас стало дещо більше. Вдягаючи щось навиворіт, ви неначе вивертаєте й своє тіло, стаючи вразливим і незахищеним.

Це – десятий текст із серії публікацій “Все можна зрозуміти”. Наприкінці 2016 року ми провели фандрейзинг, щоб створити серію із 30 текстів, що пояснюють складні речі простими словами. Дякуємо вам за підтримку. Ми вітаємо відгуки та побажання щодо тем.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *