Facebook/LvivMediaforum

Про що говорив Святослав Вакарчук у своїй “Лекції свободи”

Текст: Ірина Кипоренко

В другий день Львівського медіа форуму, під час вручення премії імені Олександра Кривенка “За поступ в журналістиці”, український музикант та громадський діяч Святослав Вакарчук виголосив “Лекцію свободи”. Під спалахи камер лідер гурту “Океан Ельзи” поділився своїм баченням свободи та закликав вартувати її. Ми записали головні тези виступу:

25 років ми будуємо Україну і сперечаємось, хто такий українець. Той, хто ідентифікує себе українцем, той і є ним?

Якщо ти не народився тут, але співаєш українською мовою на “Голосі країни” і маєш темну шкіру? Хто визначає, хто серед нас є українець? Сергій Нігоян чи Михайло Жизневський? Чи той, хто голосував на референдумі на Донбасі?

Нам треба змінити поняття, яка держава, хто її має будувати і для кого.

Потрібно перестати будувати державу на крові і патріотизмі. Спільні цінності мають об’єднувати нас.

Ми маємо усвідомлювати, що держава, що була створена в кінці 90-х років, не є абсолютно природнім утворенням, а зшита з різних шматочків, з людей з різним корінням.

Ірина Кипоренко
Фото: Ірина Кипоренко

Якщо ми хочемо сказати, що таке нація, нам не потрібно говорити про речі, які нас роз’єднують.

Американцям було легко, тому що вони робили країну з нуля, вони робили державу майбутнього.

На принципах конституційного патріотизму будувалась Німеччина. Конституційний патріотизм працює там, де є неодноріднє середовище і він об’єднує.

Хто розділить нас – хто за чесний суд, чи хто проти, хто за свободу слова чи проти? Складно роз’єднати суспільство, яке побудовано на прагматичних комфортних принципах життя.

Люди, які виховані на принципах кровного націоналізму, першими йшли захищати країну, але якщо люди йшли б захищати і свій спосіб життя, мораль, черги в воєнкомати були б більшими.

Якщо ми не змінимо повістку дня, не станемо думати про країну, де маємо збудувати ідеальний світ для дітей, а думати про минуле, хто кращий, хто гірший – довго не проживемо.

У нас у вітальнях стояли серванти, там стояв посуд, його виставляли коли приходили гості, а їли зі старого. Давайте перестанемо дивитись на країну, як на сервант, давайте будемо їсти з нового посуду кожного дня.

Ірина Кипоренко
Фото: Ірина Кипоренко

Майбутнє сьогодні значно важливіше для нас. Захищати те, що створене своїми руками, будете захищати не так, як те, що дісталося в спадок.

Свій – це той, хто стоїть поряд з тобою, коли захищає.

У нас є ціннісні проблеми зараз і всі трохи заплутались в чорно-білій картинці. І правил, за якими б всі домовились жити – немає.

Свобода вибору – це найвища цінність, яку дав людині бог, а ви (журналісти) як вартові, маєте стояти на сторожі.

Головне фото: Lviv Media Forum